| Новини Педколектив Наші досягнення Методична скарбниця Козацькі традиції |
Діяльність учителя на уроці у світлі сучасних вимог до організації навчально – виховного процесу.
Шановні колеги!
Основним підходом до організації системи навчання в сучасній школі залишається класно – урочна система, обґрунтована ще в ХУІ-ХУІІ столітті Яном Каменським, за якої провідною формою організації навчальної роботи є урок. У дидактиці під уроком розуміють основну одиницю освітнього процесу, чітко обмежену часовими рамками(35-40-45 хвилин ), планом роботи та складом учнів ( класом). Стосовно процесу навчання урок відіграє інтегруючу роль, оскільки відображає та поєднує такі його компоненти, як мета, зміст, структура, методи, засоби навчання, взаємодія вчителя та учнів. Активізуємо свої знання про ці складові уроку 1. „ Мета уроку” Отже, - що таке мета? Що таке завдання? - Якою буває мета? - Чи завжди потрібна мета? - Чи завжди можна досягти мети? - Що заважає досягти мети на уроці? 2. „ Зміст уроку „ - Що таке зміст уроку? - Чим визначається зміст уроку? - Яким чином зробити зміст уроку цікавим? 3. „Структура уроку „ - Що таке структура уроку? - Які бувають уроки за структурою? - Чим обумовлена структура уроку? - В чому різниця між структурою та формою уроку? - Яка структура уроку є домінуючою? В чому її доцільність? 4. „ Методи навчання „ - Що таке метод навчання? ( спосіб упорядкованої взаємної діяльності вчителя і учнів, спрямований на розв’язання навчально – виховних завдань.) - Чи існує зв’язок між змістом і методами на уроці? - Чи існує зв’язок між методами і засобами? - Які інтерактивні методи відомі вам?( інтерактивний- з англійської – інтер – взаємний, аct – діяти, інтерактивний – здатний до взаємодії, діалогу.) Закон України „Про загальну середню освіту” є створення умов для формування освіченої, творчої особистості громадянина, реалізації та самореалізації його задатків і можливостей в освітньому процесі. В Концепції загальної середньої освіти ( 12- річна школа ) одним з головних завдань визначено формування у школярів уміння і бажання вчитися, виховання потреби і здатності до навчання упродовж всього життя, вироблення умінь практичного і творчого застосування здобутих знань; становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної; технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей, оволодіння засобами пізнавальної і практичної діяльності. Незважаючи на широке визнання в світі, нині існуюча, обґрунтована ще Я. Каменським класно - урочна система має багато недоліків: орієнтованість на середнього учня, часто висока складність навчання для слабких учнів, неможливість повної реалізації в навчальному процесі індивідуальних особливостей учнів, тощо. Тому спроби вдосконалити урок як специфічну форму організації навчально – виховного процесу не припиняються з моменту його винайдення. Пригадайте видатних педагогів – дидактів В.А. Онищука ( „Урок в современной школе”, М.1982р., О.Я. Савченко („Дидактика початкової школи”, К. 1997 р), М.І. Махмутов ( „Современний урок”. М.1983р), С.В.Іванов ( „Типы и структура уроков в школе»,М. 1952 р., та інші, які приділяли значну увагу розробці нових типів форм уроків, вдосконалення їх структури. Велися активно пошуки вдосконалення уроку, пов”язані з формами організації навчання учнів, активізації їх пізнавальної діяльності педагогами В. Сухомлинським, Ш. Амонашвілі, В. Шаталовим, Є. Ільїним, С.Лисенковою, Ельконіним, Давидовим та інш. Пошуки шляхів вдосконалення уроку характерні і для педагогічного колективу нашої школи в якому 68 вчителів, з них 9- спеціалістів, 6 – мають ІІ категорію, 19 – І категорію, 34 – вищу категорію, 16 педагогів мають звання „ учитель – методист”,15 – „старший учитель”. Тобто , педагогічний колектив - це в основному високваліфіковані спеціалісти, досвідчені педагоги. Більшості з них властива багатогранна, плідна працездатність, глибока науково – теоретична підготовка, творчий пошук, прагнення збагачувати та вдосконалювати свою педагогічну палітру, в тому числі й урок як основну форму організації навчально – виховного процесу. В ході підготовки до педагогічної ради проводилися спостереження за роботою вчителів під час відвідування уроків, співбесіди, анкетування учнів 11-х класів. На більшості відвіданих уроків вчителі чітко визначали мету і завдання уроку, відповідно до триєдиної ( навчальної, виховної, розливальної мети планувати зміст уроку, обираючи до цього відповідні форми і методи організації пізнавальної діяльності учнів; використовували різноманітний дидактичний матеріал; створювали позитивний емоційний клімат на уроці, обирали діалог або полілог як форму спілкування з учнями, з метою стимуляції навчання учнів застосовували різні види оцінювання ( особливо вербальної) протягом усього процесу діяльності, а не тільки за кінцевим результатом. Кваліфіковано викладають свій предмет Хромих С.Л., Черненко Т.П., Назаренко В.М., Сидорова Р.С. Їх уроки характеризуються достатнім науково – теоретичним рівнем, доцільністю і ефективністю методичних прийомів, активізацією навчального процесу, високим виховним потенціалом. Вчителі Волосевич І.О., Фенчук Т.Г., Логвиненко Л.К. використовують різноманітні форми і методи роботи з дітьми, вдало реалізують принципи диференційованого навчання, як на уроках так і під час виконання домашніх завдань, утверджують педагогіку співробітництва, що сприяє формуванню всебічно розвиненої особливості. Уроки Волкової А.Д., Іванніка М.І., Горобець Г.І., Левчук Т.І., Окружком Т.В., Солодовник С.К. відрізняються хорошим науково – теоретичним рівнем, чіткістю побудови, супроводжуються аналізом явищ, що вивчаються, проходять організовано і викликають зацікавленість до предмета. Про ретельну підготовку до уроків свідчать уроки Кононенко М.І., Воробченко М.А.,Миник М.А., Дідкіної Н.Г. Прилуцької Н.А., Лавшук І.В. Вони постійно організовують повторення матеріалу, здійснюють між предметні зв”язки, залучають дітей до активної участі у вивченні нового матеріалу. Пошуки шляхів вдосконалення навчально – виховного процесу на уроці тісно пов”язані з методичним забезпеченням навчального предмета. Слід відмітити хорошу роботу всіх вчителів початкових класів, а особливо Пилипчук О.Ф., Васильєвої Г.Ф., Шесток Н.М., Гаранжі Н.С., по створенню методичного забезпечення уроку: виготовлення всілякої наочності, роздаткового матеріалу, складання тестів, тощо ). Забезпечують високу результативність уроку і відповідний рівень навчальних досягнень вчителі Чернявська І.Г., Вітренко Н.Г., Федорко К.С., Не світ Т.М. Вони постійно прагнуть до самоосвіти та самовдосконалення, уміють творчо використовувати кращий педагогічний досвід, відрізняються індивідуальним станом роботи, забезпечують на уроці максимальну самостійність учнів в пізнавальній діяльності. Про деяку результативність уроків наших вчителів свідчить анкетування учнів 11 класів на предмет визначення рейтингу навчальних предметів. Випускникам було запропоновано 10 запитань, серед яких такі: 1. назвіть 3 навчальні предмети, які вам найбільше подобаються; 2. на якому уроці отримуєте найбільше знань? 3. на якому уроці вам цікаво? 4. на якому уроці ви отримуєте самостійні завдання? 5. який урок ви ніколи б не прогуляли? Ми з вами розуміємо, що за навчальним предметом – ще й особистість учителя, його майстерність. 29% випускників подобається історія ( учитель Іваннік М.І.) 21% - фізкультура( Мурза А.І., Дєжина Т.Т.); 18% - інформатика ( Фенчук Т.Г., Свіженко Н.Г., Чеграхчі С.В.); 15% - англійська мова ( Волосевич І.О., Дингес С.А.,Руденко Л.Ф.); 15% - фізика ( Хромих С.Л.); 15% - алгебра ( Мотузенко Л.І., Логвиненко Л.К.) 12% - трудове навчання ( Раєвський І.О., Окружко Т.В.,Солодовник С.К.) 18% - медично – санітарна підготовка ( Деркач П.С.) 11% - біологія, астрономія ( Шаульський І.Г., Хромих С.Л.) 9% - хімія ( Федорко К.С., Воробченко М.А.). 7% - ДПЮ (Іваненко О.М.) решта предметів подобаються в межах від 5% до 1% випускників. Найбільше знань, вважають випускники, вони одержують на уроках історії (16%), алгебрі (23%), геометрії (14%), англійської мови (9%), фізики (8%), біології (5%), медико – санітарній підготовки (8%), української літератури, російської літератури (4%), інші предмети називають 1-2 % учнів. Найбільш цікаво випускникам на уроках інформатики (19%), історії (18%), фізики (9%), фізкультури. Російської мови і літератури (8%), астрономії (9%), медико –санітарній підготовки (14%), математики (7%), на українській літературі, англійській мові, біології, ОБЖ,ДПЮ ( від 5% до 1%) Біля 30% випускників не прогуляли б жодного уроку ( ), це лише кожен 3-й – 4-й учень, анкетування проводилось анонімно), найбільше таких учнів в 11Б класі (18%) і в 11В (8%), найменша кількість бажаючих прогуляти уроки математики, фізики, історії, іноземної мови ( в 11Б і 11В), біології ( в 11Г), української і російської літератури ( в 11Бкл). Але , колеги, прикро, що занадто незначна кількість випускників, які вважають, що отримують знання безпосередньо на уроці, і таких, що ніколи б не прогуляли наші з вами уроки. Новий час, нові завдання освіти пред’являють нові вимоги до школи, до вчителя, його праці, а значить і до уроку як основної форми навчально – виховного процесу, змушує до пошуку. Давайте розглянемо „Піраміду навчання”, в якій схематично відображені дослідження , проведені Національним тренінговим центром ( США, штат Мері ленд) у 80 рр. ХХ ст.. Результати досліджень, проведених Національним тренінговим центром (США, штат Мері ленд) у 80-х роках ХХ століття, відображені в схемі , що отримала назву „Піраміда навчання” Лекція – 5% засвоєння Читання - 10% засвоєння Відео – аудіо матеріали -20% засвоєння Демонстрація – 30% засвоєння Дискусійні групи – 50% засвоєння Практика через дію – 75% засвоєння Навчання інших( застосування отриманих знань відразу ж – 90% засвоєння З піраміди видно, що найменших результатів можна досягти за умов писаного навчання ( лекція -5%, читання-10%), а найбільших – за умов інтерактивного( тобто взаємодії, діалогу, такої форми організації пізнавальної діяльності, за якої кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність): ( дискусійні групи – 50%, практика через дію – 75%, навчання інших чи нечайне застосування знань – 90%). Це, звичайно, середньостатистичні дані, і в конкретних випадках результати можуть бути дещо іншими, але в середньому таку закономірність може простежити кожен педагог. Ці дані цілком підтверджуються дослідженнями сучасних російських психологів. За їхніми оцінками, старший школяр, читаючи очима, може запам”ятати 10% інформації, слухаючи – 26%, розглядаючи -30%, слухаючи і розглядаючи-50%, обговорюючи – 70%, особистий досвід -80%, спільна діяльність з обговоренням -90%, навчання інших – 95%. Понад 2400 років тому Конфуцій (551-479 до н.е.др.кит. мислитель ) сказав : Те, що я чую, я забуваю Те, що я бачу, я пам”ятаю, Те, що я роблю, я розумію. Ці три прості твердження обґрунтовують необхідність використання активних методів навчання. Дещо змінивши слова великого китайського педагога, можна сформувати кредо інтерактивного навчання: Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу і чую я трохи пам”ятаю. Те, що я чую, бачу і обговорюю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю і роблю, я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.
Загальновідомо, набагато важливіше навчити, ніж просто розповісти, хоча останній метод простіший, доступніший і, безумовно, швидший. Вчитель швидко може повідомити учням те, що вони повинні знати, і вони забудуть це ще швидше. Процес навчання не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини і її власної участі у цьому процесі. Пояснення й демонстрація, самі по собі , ніколи не дадуть стійких знань. Цього можна досягти лише за допомогою інтерактивного навчання. При цьому педагог сильніше розкривається перед учнями, виступає як організатор, консультант, ведучий дискусії, забезпечуються можливості демократичного, рівноправного партнерства між вчителем і учнями та в середині учнівського колективу. Змінюється і роль учнів: вони приймають рішення щодо процесу навчання, мають можливість спілкування і розвитку комунікативних умінь та навичок; є можливість поєднання різноманітних видів діяльності. На засіданнях методичної ради і шкільних методичних об”єднань було розглянуто питання про сучасні педагогічні технології, інтерактивні методи навчання Деякі вчителі уже роблять перші і досить успішні кроки в їх застосуванні, це Вітренко Н.Г., Гаранжа Н.С., Пилипчук О.Ф., Горобець Г.І., Волосевич І..О., Черненко Т.П., Хромих С.Л., Волкова А.Д., Федорко К.С.. На їх уроках було використано прості інтерактивні технології: робота в парах, робота в малих групах, мозковий штурм, гранування, мікрофон, рольова гра, дискусія, навчаючи- учусь. Звичайно, інтерактивна взаємодія потребує певної зміни всього життя класу, а також значної кількості часу для підготовки педагогу, але можна бути впевненим, що коли вчитель і учні набудуть досвіду подібної роботи, такі заняття будуть проходити набагато легше, а підготовка не потребуватиме багато часу. Однією із сучасних форм особистісно - орієнтованого навчання, яка застосовується деякими нашими колегами, є метод проектів. Його типові ознаки: - вихідним моментом мають бути інтереси дітей; - діє принцип самостійності учнів; - поєднання теорії з практикою, тобто забезпечується максимальна пізнавальна активність учнів, здійснюються між предметні зв”язки. Метод проектів складається з етапів: вибір теми, визначення мети, розробка плану діяльності для її досягнення; виконання проекту ( конкретна практична робота), оприлюднення результатів, або презентація проекту. Вчитель на кожному з етапів проводить консультації. Такий метод проектів вдало реалізують учителі: Пиличук О.Ф. на уроках „Я і Україна” в 2 класі; Волосевич І.О. на уроках англійської мови, Волкова А.Д. на уроках і в позакласній роботі. Треба зважити на те, що використання інтерактивних методів – не самоціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосфери у класі, яка активізує пізнавальну діяльність, найкраще сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати особистісно – орієнтоване навчання, забезпечити високу результативність уроку, підвищити мотивацію учнів до навчання. До речі, формування мотивації у навчальній діяльності – одна із проблем для більшості наших вчителів. Майже на половині відвіданих уроків був відсутній саме цей дуже важливий на сучасному етапі компонент уроку. Нас з вами постійно хвилює стан низької успішності учнів, недостатній їх рівень культури, відсутність інтересу до навчання, небажання школярів ходити до школи. Це далеко не повний перелік труднощів, з якими ми стикаємося в школі майже щоденно, висловлюємо багато нарікань на адресу учнів. В більшості випадків це відбувається тому, що ми не приділяємо належної уваги проблемі формування мотивації тій сукупності мотивів, що спонукають підлітка до навчальної діяльності, до активного поповнення знань, оволодіння вміннями і навичками. Важливе місце в цьому питанні належить характеру навчальної діяльності. Вона має бути оптимальною за рівнем складності, щоб учень мав змогу почуватися компетентним і ефективним, реалізувати свою майстерність. Він повинен розуміти, чому саме він виконує те чи інше навчальне завдання на конкретному етапі уроку, повинен відчувати емоційне задоволення від виконання завдання, подолання труднощів, що викликають позитивні емоції. Формуванню мотивації до навчання сприяють навчальні завдання з елементом новизни та непередбачуваності. Всупереч народному прислів”ю „Можна привести коня до води, але не можна змусити його напитися”, учитель повинен не тільки привести учня до джерела знань, а й організувати роботу так, щоб учень захотів сам узяти ці знання. В школі треба навчити дітей полюбити інтелектуальні зусилля й радощі, навчити пишатися своїми інтелектуальними продуктами, примножувати їх, допомогти підліткам повірити у цінність знань, які сьогодні стають все більш необхідні. За браком часу немає змоги розглянути цю проблему ґрунтовно, вважаємо, що в порядку самоосвіти вчителі вивчають це питання ( за потребою), на засіданнях методичних об”єднань необхідно розглянути і теоретично, і практично. Загальновідомо, що повноцінна робота вчителя на уроці неможлива без планування уроку. Розробка плану та його дотримання дозволяє більш ефективно використати час уроку, відповідно структурувати його. Відсутність планування, а , по суті, і належної підготовки до уроку, відчутно знижує якість навчання, погіршує моральний клімат на уроці. Під час відвідування уроків можна було спостерігати факти, коли план уроку був написаний на окремому аркуші папері і не було у вчителя попереднього плану уроку. А можливо, на попередньому уроці залишилось якесь нез’ясоване питання? Підготовку, планування уроку не повинен недооцінювати ні досвідчений, ні молодий вчитель. Що при цьому вчитель фіксує письмово і в якій формі це робить, залежить від його досвіду, змісту конкретного уроку, його типу. Головне – не форма письмового оформлення, а глибоке осмислення мети, завдання, змісту, ходу уроку аж до діяльності учнів, яка направляється, стимулюється і контролюється вчителем. До уроку з повним правом можна віднести стару народну мудрість „ порядок – половина справи”. Найпростішим, але, на жаль, в нашому колективі найчастіше порушуваним елементом розумового зовнішнього порядку уроку є його своєчасний початок і кінець . Типова картина. Дзвоник на урок. Вчителі піднімаються зі своїх місць, беруть журнали, повільно піднімаються на ІІІ поверх, йдуть до класних кімнат. Звичайно, в клас вчитель входить через 2-3 хвилини після дзвоника, учні встають, деякі повільно, вчитель робить їм зауваження, в класі розмови, вчитель заявляє, що у нього є час і він почекає, доки установиться повний спокій. Становиться тихіше, но тут входять учні, які спізнилися, вчитель починає з”ясовувати причину... Отже урок починається на 5-6 хвилин пізніше. При цьому виявляється, що дошка не витерта, крейди немає, засоби навчання не підготовлені, дошка до уроку не оформлена вчителем. Будьмо відверті, вплине такий початок на результативність уроку?. Звичайно. При цьому не можна з повною впевненістю сказати, що учні готові до активного сприйняття навчального матеріалу. Якщо вчителі не дотримуються своєчасного початку уроку ( а він повинен починатися відразу за дзвоником), то учні теж запізнюються, більше того, вони в школі „виховуються” в дусі того, що нема необхідності особливо серйозно сприймати установлений час, що потім переходить в житті на відношення до будь – якої роботи. Такий початок уроку повністю „відімре” тільки тоді, коли ми з вами норми порядку зробимо єдиною основою дій для всіх вчителів, а потім залучимо і учнів до дотримання порядку. Пунктуальне завершення уроку – друга для нас проблема. Несвоєчасно закінчуючи урок, ми порушуємо статут школи, провокуємо агресивність вихованців, не виконуємо своїх власних обов”язків по спостереженню за порядком на перервах, або відбираємо у себе цінні хвилини відпочинку і розрядки. Підсумовуючи сказане вище, наголошуємо на основних критеріях ефективності сучасного уроку ( мається на увазі організаційно – методичний аспект): - створення вчителем на уроці позитивного емоційного настрою на роботу; - чітке визначення теми, мети та завдань уроку; мотивація навчальної діяльності учнів; - відповідність змісту навчального матеріалу триєдиній дидактичній меті уроку; - відповідність методів навчання змісту навчального матеріалу, меті і завдання уроку; - методи навчання повинні забезпечувати: а) мотивація діяльності кожного учня на кожному етапі уроку; б) співпрацю вчителя і учнів; в) залучення кожного учня до навчальної діяльності; г) контроль і самоконтроль - використання різноманітного дидактичного матеріалу який дозволяє учневі виявляти вибірковість теми, виду та форми навчальних занять; - форми організації навчальної діяльності учнів( групові, парні, колективні, індивідуальні) - форма спілкування на уроці ( діалог, полілог) - різноманітні види оцінки досягнень учнів протягом усього процесу його діяльності, а не тільки за кінцевим результатом; - характер домашнього завдання ( тренувальне, творче, індивідуальне, диференційоване).
Шановні колеги!
Підраховано, що за час своєї професійної діяльності учитель дає ( в середньому ) більше 25 тисяч уроків. Ці уроки повинні бути добре підготовлені, повинні сприяти розвитку учнів, виховувати потребу і здатність до навчання упродовж всього життя. Крім того, кожен урок повинен в той же час приносити успіх учителю, доставляти йому почуття радості, задоволення своєю професією. Для вчителя кожен урок - це важка робота, яка потребує 45 хвилин концентрації уваги і великого напруження. Тому ми вам всім зичимо здоров”я, терпіння, здатності до постійного вдосконалення, професійного зростання.  |
На головну