Д¬≥йськово-козацька п≥дготовка та
лицарсько Ц патр≥отичне вихованн¤ юнак≥в та д≥вчат на традиц≥¤х ”крањнського
козацтва в структур≥ дит¤чо-юнацькоњ козацькоњ орган≥зац≥њ Дћолода —≥ч при
окремому прикордонному козацькому полку ≥мен≥ ѕетра —агайдачногоФ
¬иконав:
ќ.ћ.≤вахненко Цвчитель
предмету Д«ахисник ¬≥тчизниФ
“ельман≥вськоњ «ќЎ
≤ Ц ≤≤≤ ступен≥в
“ельманове
ѕЋјЌ
≤. ¬ступ
≤≤. ќсновна
частина
1. Ќац≥ональна програма патр≥отичного
вихованн¤ громад¤н та в≥йськово-козацьке та лицарсько-патр≥отичне вихованн¤
молод≥.
2. ¬≥йсько-козацька осв≥та та формуванн¤
духовност≥ в козацькоњ молод≥ у минулому та ¤к вир≥шуЇтьс¤ ц¤ проблема у
сучасному ”крањнському озацтв≥.
3.
одекс лицарськоњ чест≥ та звит¤ги козак≥в .
4. –оль
украњнського козацтва у формуванн≥ украњнськоњ нац≥ональноњ ≥дењ в минулому ≥
сучасност≥.
5. ѕрактичн≥ заходи по
в≥йськово-козацькому та лицарсько Ц патр≥отичному вихованню в структур≥
дит¤чо-юнацькоњ козацькоњ орган≥зац≥њ Дћолода —≥чФ при окремому прикордонному
полку ≥мен≥ ѕетра —агайдачного в козацьк≥й орган≥зац≥њ Д озацька родинаФ
“ельман≥вськоњ «ќЎ ≤ Ц ≤≤≤ ступен≥в.
≤≤≤. «аключна частина
¬исновок
¬ступ
—ьогодн≥, коли нов≥тн≥
науков≥ в≥дкритт¤ швидко знаход¤ть застосуванн¤ у в≥йськов≥й практиц≥, зростаЇ
значенн¤ п≥дготовки молод≥ до захисту ¬≥тчизни.
ѕерех≥д «бройних —ил
”крањни до переважно ¤к≥сних параметр≥в у в≥йськовому буд≥вництв≥, виконанн¤
завдань, визначених Ђƒержавною програмою реформуванн¤ та розвитку «бройних —ил
”крањниї, Ђ онцепц≥Їю переходу «бройних —ил ”крањни до комплектуванн¤
в≥йськовослужбовц¤ми контрактноњ служби на пер≥од до 2015 рокуї, схваленою
”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 7.04.2001 р. є 239/2001, зумовлюЇ б≥льш висок≥
вимоги до п≥дготовки в≥йськовослужбовц≥в.
ƒержавна система
в≥йськового навчанн¤ виникла не на порожньому м≥сц≥. ¬она ув≥брала в себе
перспективний, ц≥нний ≥сторичний досв≥д вихованн¤ п≥дростаючих покол≥нь. ўе в
ињвськ≥й –ус≥ в≥йськово-ф≥зична п≥дготовка зд≥йснювалас¤ у Ђбудинках молод≥ї,
школах при монастир¤х, кн¤з≥вських дворах. «а час≥в кн¤з¤ —в¤тослава хлопчика у
три роки вже садовили на кон¤, у с≥м Ч навчали грамоти, а у дванадц¤ть Ч брали в
походи.
” «апорозьк≥й —≥ч≥ 10Ч18-р≥чн≥
д≥ти загиблих козак≥в виховувалис¤ у сир≥тських школах, де вони проходили
в≥йськове навчанн¤.
¬≥йськова п≥дготовка молод≥ ≥снувала в
багатьох крањнах: школи ≥ пажеськ≥ корпуси в –ос≥њ, скаутський рух у ‘ранц≥њ,
бойскаутський Ч в јнгл≥њ, загони скаут≥в у –ос≥њ на початку XX стол≥тт¤.
” роки ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни
допризовна п≥дготовка в —–—– охоплювала майже всю учн≥вську молодь, що давало
змогу за короткий час готувати дл¤ фронту молодь, ¤ка усп≥шно опановувала основи
в≥йськовоњ справи, добров≥льно вступала до народного ополченн¤, партизанських
загон≥в, засвоювала скорочену програму в≥йськових училищ. ѕрипиненн¤ у 1962 р.
в≥йськового навчанн¤ у середн≥х навчальних закладах негативно вплинуло на
п≥дготовку молод≥ до в≥йськовоњ служби. “ому в 1967 р. у зв'¤зку з≥ скороченн¤м
терм≥ну служби у «бройних —илах —–—– було поновлено проведенн¤ початковоњ
в≥йськовоњ п≥дготовки молод≥.
” —Ўј, незважаючи на
в≥дсутн≥сть загального в≥йськового обов'¤зку, д≥Ї закон про розвиток осв≥ти з
метою нац≥ональноњ оборони крањни, за ¤ким п≥дготовка юнак≥в до служби в
сухопутних в≥йськах, на флот≥ та в ав≥ац≥њ ведетьс¤ у середн≥х школах. р≥м
того, д≥ють так зван≥ молод≥жн≥ п≥хотн≥ батальйони, куди приймають юнак≥в в≥д 15
рок≥в, оф≥церськ≥ тренувальн≥ корпуси юн≥орського резерву, де провод¤тьс¤
зан¤тт¤ за сп≥льною програмою школи та арм≥њ. ƒл¤ американських школ¤р≥в
орган≥зовуютьс¤ в≥йськово-спортивн≥ ≥гри, змаганн¤, в≥дв≥дуванн¤ гарн≥зон≥в,
походи на в≥йськових корабл¤х тощо.
” Ќ≥меччин≥ воЇн≥зован≥
орган≥зац≥њ молод≥ охоплюють понад один м≥льйон юнак≥в.
¬ ”крањн≥ п≥дготовка
молод≥ до в≥йськовоњ служби зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ онституц≥њ ”крањни ≥
програмних державних документ≥в у галуз≥ в≥йськового буд≥вництва.
√оловною метою
нац≥онально-патр≥отичного вихованн¤ на сучасному етап≥ Ї передача молодому
покол≥нню соц≥ального досв≥ду, багатства духовноњ культури народу, його
нац≥ональноњ ментальност≥, своЇр≥дност≥ св≥тогл¤ду ≥ на ц≥й основ≥ формуванн¤
особист≥сних рис громад¤нина ”крањни, ¤к≥ включають:
1. Ќац≥ональну самосв≥дом≥сть.
2. –озвинену духовн≥сть.
3. ћоральну культуру.
4. ’удожньо-естетичну культуру.
5. ѕравову культуру.
6. “рудову культуру.
7. ‘≥зичну культуру.
8. ≈колог≥чну культуру.
9. –озвинен≥ ≥ндив≥дуальн≥
зд≥бност≥ й талант.
¬≥рн≥сть ”крањн≥ Ї нев≥д'Їмною
ознакою нац≥онально св≥домого громад¤нина. ‘ормуванн¤ патр≥отичних почутт≥в
означаЇ виробленн¤ ≥ зм≥цненн¤ здатност≥ до трудового подвигу заради процв≥танн¤
своЇњ держави, прагненн¤ бачити њњ незалежною.
≤.ќсновна частина.
1. Ќац≥ональна програма патр≥отичного
вихованн¤ громад¤н та в≥йськово-козацьке та лицарсько-патр≥отичне вихованн¤
молод≥
ћетою
нац≥ональноњ програми та онцепц≥њ допризовноњ п≥дготовки ≥
в≥йськово-патр≥отичного вихованн¤ молод≥ Ї:
Х визначенн¤ основних
напр¤м≥в удосконаленн¤ допризовноњ п≥дготовки ≥
в≥йськово-патр≥отичного вихованн¤ молод≥;
Х забезпеченн¤ Їдност≥
навчанн¤, вихованн¤, розвитку ≥ психолог≥чноњ п≥дготовки молод≥ до захисту
¬≥тчизни;
Х виробленн¤ Їдиних погл¤д≥в на
проблему вихованн¤ патр≥ота ≥ громад¤нина;
Х визначенн¤ рол≥ державних
орган≥в в орган≥зац≥њ та проведенн≥ допризовноњ п≥дготовки ≥
в≥йськово-патр≥отичного вихованн¤ молод≥;
Х удосконаленн¤ педагог≥чних
форм ≥ метод≥в навчанн¤ молод≥ основ в≥йськовоњ справи;
Х формуванн¤ у молод≥ високоњ
патр≥отичноњ св≥домост≥, нац≥ональноњ г≥дност≥, готовност≥ до ви
конанн¤ громад¤нського ≥
конституц≥йного обов'¤зку щодо захисту нац≥ональних ≥нтерес≥в ”крањни;
Х узгодженн¤ д≥й м≥н≥стерств,
≥нших центральних та м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади, орган≥в
м≥сцевого самовр¤дуванн¤ щодо
ц≥леспр¤мованоњ п≥дготовки молод≥ до захисту ¬≥тчизни;
Х створенн¤ системи шефських
зв'¤зк≥в в≥йськових частин ≥ вищих в≥йськових навчальних заклад≥в з навчальними
закладами, в ¤ких проводитьс¤ допризовна п≥дготовка, взаЇмод≥њ з ветеранськими
та ≥ншими громадськими орган≥зац≥¤ми патр≥отичного спр¤муванн¤.
¬≥йськово-козацьке,
лицарсько-патр≥отичне вихованн¤ молод≥ маЇ зд≥йснюватис¤ в≥дпов≥дно до вимог
онституц≥њ та закон≥в ”крањни, акт≥в ѕрезидента ”крањни та аб≥нету ћ≥н≥стр≥в
”крањни ≥ за такими принципами:
Х державна спр¤мован≥сть;
Х науков≥сть;
Х пр≥оритет гуман≥стичних ≥
демократичних ц≥нностей, повага до конституц≥йних прав ≥ свобод
людини ≥ громад¤нина;
Х вихованн¤ молод≥ на
патр≥отичних, ≥сторичних та бойових традиц≥¤х украњнського народу;
Х взаЇмозалежн≥сть та
узгоджен≥сть зм≥сту, форм ≥ метод≥в допризовноњ п≥дготовки та виховноњ роботи.
ќдним ≥з напр¤мк≥в
в≥йськово-козацького вихованн¤ юнак≥в та д≥вчат при вивченн≥ предмету Д«ахисник
¬≥тчизниФ Ї вивченн¤ ≥стор≥њ украњнського в≥йська, ≥стор≥њ козацтва.
–озгл¤даютьс¤ призначенн¤,
орган≥зац≥йна структура, озброЇнн¤ ≥ тактика веденн¤ бойових д≥й (визначн≥
битви) в≥йська кн¤жих час≥в, козацького в≥йська, в≥йськових формувань у боротьб≥
за нац≥ональну державн≥сть у 1917Ч1920 роках, у тому числ≥ ”крањнських с≥чових
стр≥льц≥в, арм≥њ ”крањнськоњ Ќародноњ –еспубл≥ки, –ад¤нськоњ јрм≥њ, «бройних —ил
”крањни та ≥нших в≥йськових формувань.
‘ормуванн¤ у молод≥ ≥деалу людини-патр≥ота, захисника ¬≥тчизни на прикладах
героњчноњ боротьби украњнського народу за незалежн≥сть.
ќснови орган≥зац≥њ
в≥йськово-козацького, лицарсько - патр≥отичного вихованн¤ юнак≥в та д≥вчат
«авданн¤ми в≥йськово-козацького,
лицарсько - патр≥отичного вихованн¤ юнак≥в та д≥вчат Ї:
Х формуванн¤ почутт¤
патр≥отизму, любов≥ до свого народу, його ≥стор≥њ, культурних та ≥сторичних
ц≥нностей;
Х вихованн¤ громад¤нських
почутт≥в ≥ св≥домост≥, поваги до онституц≥њ ≥ закон≥в ”крањни, соц≥альноњ
активност≥ та в≥дпов≥дальност≥ за доручен≥ державн≥ та громадськ≥ справи;
Х формуванн¤ зд≥бностей до
анал≥зу зовн≥шньоњ та внутр≥шньопол≥тичноњ обстановки, вм≥нн¤ нац≥й основ≥
самост≥йно адекватно оц≥нювати под≥њ, що в≥дбуваютьс¤ у держав≥ ≥ св≥т≥, свою
роль та м≥сце в цих под≥¤х, а також у п≥дтриманн≥ належноњ обороноздатност≥
крањни;
Х створенн¤ нормативно-правовоњ
бази та комплексу заход≥в щодо вихованн¤ патр≥отичних почутт≥в ≥ св≥домост≥
громад¤н ”крањни;
Х формуванн¤ прагненн¤ до
оволод≥нн¤ в≥йськовими знанн¤ми, в≥дпов≥дного р≥вн¤ ф≥зичноњ п≥дготовки та
витривалост≥;
Х п≥двищенн¤ престижу
в≥йськовоњ служби, в≥йськова профес≥йна ор≥Їнтац≥¤ молод≥, формуванн¤ ≥ розвиток
мотивац≥њ, спр¤мованоњ на п≥дготовку до захисту ”крањнськоњ держави ≥ служби у
«бройних —илах ”крањни та ≥нших в≥йськових формуванн¤х, зд≥йсненн¤ конкурсного
в≥дбору кандидат≥в дл¤ вступу до вищих в≥йськових навчальних заклад≥в ≥
проходженн¤ в≥йськовоњ служби за контрактом;
Х створенн¤ системи
в≥йськово-патр≥отичного вихованн¤.
¬≥йськово-козацьке та лицарсько Ц
патр≥отичне вихованн¤ юнак≥в та д≥вчат зд≥йснюЇтьс¤ за такими напр¤мами:
Х державний Ч
базуЇтьс¤ на забезпеченн≥ державою системи в≥йськово-патр≥отичного вихованн¤;
Х соц≥альний Ч
грунтуЇтьс¤ на вивченн≥ норм морал≥, њх дотриманн≥, ор≥Їнтований на
усв≥домленн¤ пр≥оритету загальнолюдських ц≥нностей та ≥нтерес≥в, вихованн¤
шанобливого ставленн¤ до культури, ≥стор≥њ, мови, звичањв ≥ традиц≥й
украњнського народу;
Х в≥йськовий Ч
передбачаЇ вивченн¤ в≥йськовоњ ≥стор≥њ ”крањни, переможних битв украњнського
в≥йська, основних зразк≥в техн≥ки ≥ озброЇнн¤ «бройних —ил ”крањни, набутт¤
початкових навичок користуванн¤ ними, п≥двищенн¤ ф≥зичноњ загартованост≥ в
≥нтересах п≥дготовки до захисту ¬≥тчизни;
Х психолого-педагог≥чний
Ч грунтуЇтьс¤ на вивченн≥ психолог≥чних особливостей молод≥, њх урахуванн≥ у
процес≥ п≥дготовки юнак≥в до в≥йськовоњ служби, проведенн≥ методичноњ роботи з
узагальненн¤ та поширенн¤ передового досв≥ду в≥йськово-патр≥отичного вихованн¤,
вдосконаленн≥ форм ≥ напр¤м≥в ц≥Їњ д≥¤льност≥;
Х правовий Ч
передбачаЇ формуванн¤ глибоких правових знань, прищепленн¤ високоњ правовоњ
культури.
ћетодами в≥йськово-козацького та
лицарсько-патр≥отичного вихованн¤ молод≥ Ї:
Х переконанн¤ Ч формуванн¤
впевненост≥ в сусп≥льн≥й корисност≥ д≥¤льност≥ з п≥дготовки до захисту ¬≥тчизни;
Х стимулюванн¤ Ч реал≥зуЇтьс¤ в
р≥зноман≥тних формах заохоченн¤ та змаганн¤;
Х особистий приклад Ч
д≥¤льн≥сть виховател¤, ¤кий маЇ бути вз≥рцем дл¤ молод≥, може забезпечити
педагог≥чну вимогу, вм≥Ї надати дорученн¤ ≥ перев≥рити його виконанн¤;
Х самоп≥дготовка Ч процес
активного формуванн¤ ≥ самовдосконаленн¤ молодоњ людини, вихованн¤ почутт¤
патр≥отизму, ¤ке реал≥зуЇтьс¤ шл¤хом самозобов'¤занн¤, самост≥йного навчанн¤ та
самоконтролю.
¬≥йськовоЦкозацьке та лицарськоЦпатр≥отичне
вихованн¤ зд≥йснюЇтьс¤ у форм≥ лекц≥й, бес≥д, розпов≥дей, екскурс≥й до музењв
в≥йськових частин, установ, п≥дприЇмств, вищих навчальних заклад≥в, зустр≥чей ≥з
ветеранами в≥йни, прац≥ та в≥йськовоњ служби, поход≥в по м≥сц¤х бойовоњ слави,
пошуковоњ роботи, участ≥ у робот≥ клуб≥в та гуртк≥в в≥йськово-козацького
спр¤муванн¤.
ќдн≥Їю з основних форм
в≥йськово-патр≥отичного вихованн¤ Ї в≥йськово-шефська робота, ¤ка пол¤гаЇ в
установленн≥ та п≥дтриманн≥ зв'¤зк≥в в≥йськових частин, вищих в≥йськових
навчальних заклад≥в з органами державноњ влади, органами м≥сцевого
самовр¤дуванн¤, трудовими колективами, цив≥льними навчальними закладами,
громадськими орган≥зац≥¤ми з метою проведенн¤ сп≥льних заход≥в з
в≥йськово-патр≥отичного вихованн¤ молод≥, вихованн¤ у нењ громад¤нських почутт≥в
та ¤костей.
‘ормами в≥йськово-шефськоњ роботи Ї:
Х орган≥зац≥¤ дн≥в в≥дв≥дуванн¤ в≥йськових частин з нагоди державних та
в≥йськових профес≥йнихсв¤т, дн≥в частин, дн≥в складанн¤ ¬≥йськовоњ прис¤ги;
Х запрошенн¤ представник≥в п≥дшефних колектив≥в ¤к спостер≥гач≥в п≥д час
проведенн¤ тактичнихнавчань, орган≥зац≥¤ тематичних вечор≥в, зустр≥чей з особовим складом
в≥йськових частин, с≥м'¤мив≥йськовослужбовц≥в;
Х залученн¤ козацькоњ
молод≥ до участ≥ в упор¤дкуванн≥
мемор≥альних комплекс≥в, пам'¤тник≥в, братськихмогил, ≥нших поховань захисник≥в ¬≥тчизни;
Х наданн¤ допомоги м≥сцевим органам виконавчоњ влади та органам м≥сцевого
самовр¤дуванн¤ устворенн≥ навчально-матер≥альноњ бази навчальних заклад≥в, необх≥дноњ
дл¤ проведенн¤ зан¤ть з
предмету Д«ахисник ¬≥тчизниФ;
Х орган≥зац≥¤ змагань з в≥йськово-прикладних вид≥в спорту;
Х проведенн¤ стр≥льб з автомата (малокал≥берноњ гвинт≥вки) бойовими
патронами.
”крањнське козацтво проводить велику
роботу по в≥дродженню та розвитку духовного, ≥нтелектуального та ф≥зичного
потенц≥алу народу ”крањни. ќсновн≥ напр¤мки д≥¤льност≥ ” Ц це
в≥йськово-патр≥отичне вихованн¤ молод≥; економ≥чна д≥¤льн≥сть, ¤к найважлив≥ша
складова побудови суверенноњ, демократичноњ ”крањни; велику увагу прид≥л¤Ї ”
осв≥т≥ та вихованню учн≥вськоњ та студентськоњ молод≥ (одним ≥з насл≥дк≥в ц≥Їњ
роботи ≥ Ї наша участь в цьому конкурс≥); п≥дтримка ≥нтелектуальноњ ел≥ти нац≥њ,
розвиток науки ¤к прикладноњ так ≥ фундаментальноњ Ц основн≥ завданн¤
науково-досл≥дноњ д≥¤льност≥ ” ; на укр≥пленн¤ ≥ п≥двищенн¤ м≥жнародного
авторитету ”крањни направлена м≥жнародна д≥¤льн≥сть сучасного козацтва.
2.¬≥йсько-козацька осв≥та та формуванн¤
духовност≥ в козацькоњ молод≥ у минулому та ¤к вир≥шуЇтьс¤ ц¤ проблема у
сучасному ”крањнському озацтв≥.
”продовж багатьох
тис¤чол≥ть украњнський народ виробив власн≥, т≥льки йому притаманн≥ методи
вихованн¤ д≥тей та юнацтва. —истема нац≥ональноњ педагог≥ки включала у себе
так≥ дом≥нанти, ¤к вихованн¤ любов≥ до р≥дного краю, моральноњ та ф≥зичноњ
готовност≥ стати в будь-¤кий час на його захист; вихованн¤ самоповаги,
правдивост≥, пор¤дност≥, працелюбства, поваги до старших родич≥в ≥ взагал≥ до
старших за в≥ком людей, поваги до ж≥нки, ¤к ћатер≥ й Ѕерегин≥ –оду, поваги до
р≥дних батька й матер≥; п≥дготовку до подружнього житт¤.
ќсновою козацькоњ
педагог≥ки, за
св≥дченн¤м ≥сторик≥в, була певна система передач≥ життЇвого досв≥ду, знань,
ум≥нь, накопичених покол≥нн¤ми, а також славних народних традиц≥й, шанобливого
ставленн¤ до Ѕога, до старших, до батьк≥в, до кер≥вноњ верх≥вки —≥ч≥, тобто
козацька педагог≥ка була фундаментом, на ¤кому будувалас¤ нац≥ональна украњнська
педагог≥ка.
¬ихованн¤ й загартуванн¤
молодого козака починалос¤ в ранньому в≥ц≥. озаки мусили волод≥ти вс≥ма
видами холодноњ та вогнепальноњ зброњ тих час≥в, кр≥м того, вм≥ли л≥кувати Ч
були непоганими травниками й костоправами, писали в≥рш≥ ≥ нав≥ть музику!
’арактерним ¤вищем була велика
к≥льк≥сть початкових шк≥л. ≤снували козацьк≥ полков≥ ≥ сотенн≥ (при сотенних
правл≥нн¤х) школи. «а переписом 1740-1748 рр. у ѕрилуцькому полку нал≥чувалось
69 шк≥л. ўе ран≥ше виникли с≥чов≥ школи - навчальн≥ заклад≥, в≥дкрит≥ ≥
утримуван≥ на кошти ¬≥йська «апорозького Ќизового. ѕерша початкова с≥чова школа
була в≥дкрита в 1576 (в межах сучасн. м.Ќовомосковська ƒн≥пропетровськоњ обл.).
« 1602 ≥снувала ¤к монастирська при —амарському монастир≥. Ќапередодн≥
зруйнуванн¤ —≥ч≥ на земл¤х ¬≥йська «апорозького ≥снувало близько 44 початкових
шк≥л . ” 1659 на „ортомлицьк≥й —≥ч≥ було в≥дкрито середню школу . ¬она мала
назву —≥чова центральна. ” н≥й навчалос¤ 50 малол≥тн≥х ≥ близько 30 учн≥в
старшого в≥ку (молодик≥в). ѕод≥бн≥ школи ≥снували майже в ус≥х козацьких
паланках. ” 1754 на —≥ч≥ була в≥дкрита вища спец≥альна школа. ” н≥й готували
полкову старшину, тлумач≥в, в≥йськових канцел¤рист≥в дл¤ паланок. «аслуженою
славою користувалась в≥дкрита на —≥ч≥ школа Увокальноњ музики та церковного
сп≥вуФ. ” н≥й навчалос¤ 30 учн≥в. «апорозьк≥ козацьк≥ школи носили
ч≥тко виражений нац≥ональний характер. Ќавчанн¤ у них велос¤ украњнською мовою.
¬ихованц≥ вчилис¤ читати, писати, рахувати, вивчали «акон Ѕожий, в≥дв≥дували
зан¤тт¤ з музики ≥ сп≥ву, оволод≥вали доступними дл¤ њхнього в≥ку
в≥йськово-ф≥зичними вправами.
«а час≥в козацькоњ держави
осв≥та в ”крањн≥ набула широкого розмаху. “ак, ињво - ћогил¤нська јкадем≥¤
випускала в де¤к≥ роки до 2000 студент≥в; це були сини козак≥в, м≥щан,
духовенства, котр≥ йшли працювати учител¤ми, св¤щениками, канцел¤ристами
ур¤дових установ та при в≥йську.
—ин антиох≥йського патр≥арха
ћакар≥¤, арх≥ди¤кон ѕавло јлеппський, подорожуючи з батьком по ”крањн≥ в
1653-1656 рр. дивувавс¤ надзвичайно поширен≥й грамотност≥, - "д≥ти, ¤ких у
кожному м≥ст≥ багато ≥ вс≥ вони ум≥ють читати, нав≥ть сироти, в бурсах учили
безпритульних д≥тей ≥ нав≥ть ж≥нки в церкв≥ читали з молитовник≥в.Ф
—учасне ”крањнське озацтво
багато робить дл¤ вир≥шенн¤ проблеми осв≥ти та вихованн¤ молод≥ на засадах
козацькоњ педагог≥ки. ѕ≥дготовка класних спец≥ал≥ст≥в у ’арк≥вському
Ќац≥ональному педагог≥чному ун≥верситету , прищепленн¤ њм основних принцип≥в
кодексу козацькоњ чест≥ ≥ христи¤нськоњ морал≥, в≥рност≥ ”крањнськ≥й держав≥ ≥
служ≥нн¤ своЇму народов≥ все б≥льше привертають увагу учн≥вськоњ молод≥.
ѕост≥йно розширюЇтьс¤ мережа шк≥л, л≥цењв та г≥мназ≥й в ¤ких
в≥йськово-патр≥отичне та громадське вихованн¤ учн≥в зд≥йснюЇтьс¤ на засадах
козацькоњ педагог≥ки за допомогою ” . ¬ наш≥й школ≥ вже б≥льше трьох рок≥в
усп≥шно працюЇ орган≥зац≥¤ молодих козак≥в Дћолода —≥чФ, ¤ка Ї п≥дрозд≥лом
“ельман≥вського окремого прикордонного козацького полку ≥мен≥
—агайдачного. ”часть учн≥в у робот≥ п≥дрозд≥лу Дћолода —≥чї не т≥льки спри¤Ї
становленню молодих людей, њх ф≥зичн≥й, спортивн≥й та в≥йськов≥й п≥дготовц≥, але
й поглиблюЇ њх знанн¤ з ≥стор≥њ ”крањни, традиц≥й та звичањв украњнського
народу. ќсобливо корисним ≥ важливим у цьому напр¤мку Ї участь козак≥в нашоњ
школи в конкурс≥ Д озацький крайФ. ¬≥дпов≥даючи на питанн¤ конкурсу, молод≥
козаки знайшли дл¤ себе багато ц≥кавого з ≥стор≥њ ”крањни та украњнського
козацтва. Ѕагато випускник≥в школи робл¤ть виб≥р подальшого шл¤ху та майбутньоњ
профес≥њ п≥д впливом вихованн¤ в Дћолодий —≥ч≥Ф. ожного року випускники нашоњ
школи складають ≥спити та поступають на навчанн¤ до ’арк≥вського Ќац≥онального
педагог≥чного ун≥верситету. «араз в ньому навчаЇтьс¤ девТ¤ть випускник≥в нашоњ
школи.
”кладена угода про сп≥впрацю в
сфер≥ осв≥ти та вихованн¤ молод≥ з ћ≥н≥стерством осв≥ти ≥ науки ”крањни в особ≥
ремен¤ ¬асил¤ √ригоровича 23 грудн¤ 2003 р. ¬ рамках ц≥Їњ угоди та на виконанн¤
ћ≥н≥стерство осв≥ти ≥ науки видало Ќ ј ј « 25.12.2003 N 855 ѕро затвердженн¤
ѕоложенн¤ про дит¤чо-юнацьку в≥йськово-спортивну патр≥отичну гру "—ок≥л"
("ƒжура") ”крањнського козацтва Ќа виконанн¤ ƒорученн¤ ѕрезидента ”крањни в≥д
10 жовтн¤ 2000 року N 1-14/1263 про "¬житт¤ заход≥в щодо ширшого залученн¤
козацьких товариств до в≥йськово-патр≥отичного вихованн¤, орган≥зац≥њ
ф≥зкультурно-спортивноњ, туристсько-краЇзнавчоњ та культурно-просв≥тницькоњ
роботи серед школ¤р≥в, посиленн¤ рол≥ ”крањнського козацтва у п≥дготовц≥
молод≥ до в≥йськовоњ служби"; ”казу ѕрезидента ”крањни в≥д 15 листопада 2001
року N 1092/2001 [1092/2001] "ѕро Ќац≥ональну програму в≥дродженн¤ та розвитку
”крањнського козацтва на 2002-2005 роки"; ”казу ѕрезидента ”крањни в≥д 25
жовтн¤ 2002 року N 948/2002 [948/2002] "ѕро концепц≥ю допризовноњ п≥дготовки ≥
в≥йськово-патр≥отичного вихованн¤ молод≥" та з метою актив≥зац≥њ
нац≥онально-духовного вихованн¤ молод≥ ≥ п≥двищенн¤ р≥вн¤ њњ готовност≥ до
захисту Ѕатьк≥вщини Ќ ј ј « ” ё: 1. «атвердити ѕоложенн¤ про дит¤чо-юнацьку
в≥йськово-спортивну патр≥отичну гру "—ок≥л".
3. одекс лицарськоњ чест≥ та звит¤ги козак≥в .
Kожен народ маЇ свiй побут
i своњ звичањ, i що давнiший народ, то стiйкiшi його побут i звичањ. ¬ основi
всiЇњ козацькоњ громади теж лежав звичай. «апорiзьке вiйсько ¤вл¤ло собою рiд
вiйськового братства, ≥з лицарським кодексом чест≥, основн≥ ≥мперативи ¤кого
загальнов≥дом≥: чесноти Ч в≥двага, в≥рн≥сть, достойн≥ методи боротьби з
противником; вади Ч бо¤гузтво, зрада, в≥роломство. як лицарське братство,
украњнське козацтво було пов'¤зане узами громади, вiри й покликанн¤. ¬ивчаючи
≥стор≥ю укранського козацтва, розмiрковуючи над його перемогами, походами i
невдачами, ми не повиннi забувати того, чого нiколи не забували самi запорожцi,
- що сiчове товариство було лицарським орденом. “аким воно задумувалос¤ й
таким, у кращих своњх про¤вах, залишилос¤ до кiнц¤. ÷ей лицарський орден мав
своњ писанi й неписанi закони, своњ традицiњ, своњ пон¤тт¤ честi i г≥дност≥,
¤кi нixто не мiг порушувати.
”сi козаки, незважаючи на
званн¤, вiк i поxодженн¤, ставали братами-товаришами, називаючи своњx курiнного
й кошового отаманiв батьками, а козакiв Ц братчиками.
Kозаки, покозаченi сел¤ни й мiщани, на вiдмiну в≥д покрiпаченого населенн¤,
становили ¤кiсно новий псиxологiчний тип особистостi, ментальнiсть ¤коњ
формувалас¤ й ірунтувалас¤ на основi iнстинкту свободи. —аме особиста свобода
виступала альфою й омегою њxнього способу житт¤, мисленн¤, поведiнки. ¬ольовi,
енергiйнi, навченi вiйськовоњ справи, вони ладнi були краще вмерти, анiж
утратити њњ й перетворитис¤ на крiпакiв, чел¤дь, бидло. …шлос¤ не про розмiри
повинностей, панщини, податкiв чи рiвень покрiпаченостi, а про значно
принциповiше й вагомiше Ц саме iснуванн¤ системи соцiальниx вiдносин, ¤ка
позбавл¤ла людину свободи.
“аким чином, основу
лицарського кодекса козацтва складав п≥дкреслений культ свободи (м≥ж ≥ншим,
включно з њњ вищою формою: свободою помирати за в≥тчизну).
’арактерно, що у козак≥в в перел≥ку
т¤жчих покарань, Ђо што честью, горлом и розлитьем крви, и везеньем, и
выволаньем... караютї, честь поставлена першою Ч вище, н≥ж житт¤. ƒо прикладу:
¬асиль √улевич у 1579 р. робить прилюдне застереженн¤ своЇму ур¤дников≥ ≤ванов≥
ѕутошинському, Ђупоминаючи, иж то зле учинил, пахне то не толко горлом, але и
учтивостьюї.
” 1575 роц≥, п≥дчас сп≥льного
походу козак≥в на чол≥ з гетьманом —вирговським та молдавського господар¤ ≤вон≥
проти турк≥в, зрозумiвши, що цiЇњ битви њм не виграти, господар Iвон¤
по-лицарськи запропонував —вирговському залишити його табiр i, р¤туючи своЇ
вiйсько, повернутис¤ в ”крањну. ѕроте —вирговський рiшуче вiдкинув таку
пропозицiю. «алишити в смертельнiй небезпецi свого союзника вiч-на-вiч з
турками, а самому р¤туватис¤ втечею означало на вiки зганьбити себе перед —iччю
i нащадками. —правжнi лицарi завжди вважали, що честь дорожче за житт¤. —аме з
цього й виходив гетьман —вирговський. ÷ього ж кодексу лицарськоњ честi
дотримувалис¤ його старшина та р¤довi козаки. ¬они залишилис¤, вз¤ли участь в
битвi, i значна частина њх, разом з гетьманом, загинула. јле з честю.
«гiдно цього кодексу честi, одним з
найбiльших подразникiв дл¤ будь-¤кого поважаючого себе отамана залишалос¤
похвал¤нн¤ ворога щодо розправи над козаками. ўойно козаки дiзнавалис¤, що хтось
там похвал¤гтьс¤ зруйнувати —iч, поставити козакiв на мiсце, зал¤кати,
розбити... ¤к це негайно сприймалос¤ ¤к виклик!
ƒо порушник≥в козацькоњ чест≥ та
звит¤ги козаки ставилис¤ жорстоко та суворо. Ќайчаст≥ше порушник≥в чекав
смертний вирок, ≥ тут до уваги не бралис¤ ан≥ званн¤, вiк i поxодженн¤, ан≥
заслуги порушника.
ѕ≥д час одн≥Їњ з подорожей до
“уреччини (1674 р.), ¤ку ћазепа зд≥йснював за дорученн¤м гетьмана ƒорошенка, в≥н
мав невеликий заг≥н охорони ≥з татар ≥ 15 нев≥льник≥в ¤к дарунок дл¤ хана. ¬
риму на цей Ђдипломатичний корпусї напав славнозв≥сний запор≥зький отаман ≤ван
—≥рко. «апорожц≥ татар перер≥зали, а нев≥льник≥в визволили. «а козацьким
кодексом чест≥ вважалос¤ найб≥льшим злочином видавати христи¤н в руки
бусурман, тому ћазепу засудили до смертноњ кари. ≤ т≥льки красномовн≥сть
вр¤тувала його в≥д смерт≥. ¬≥домо, що п≥д впливом його промови, ¤ку, на жаль, не
донесла до нас ≥стор≥¤, —≥рко п≥сл¤ довгих роздум≥в сказав запорожц¤м пророч≥
слова: ЂЌе вбивайте його... ћоже, колись в≥н стане в пригод≥ батьк≥вщин≥ї. ≤
—≥рко передав ћазепу до рук свого союзника, л≥вобережного пророс≥йського
гетьмана —амойловича.
ѕокаранн¤ у запор≥зьких козак≥в
залежало в≥д ступен¤ т¤жкост≥ вчиненого злочину. « покарань найпоширен≥шими були
прив'¤зуванн¤ ланцюгами до гармати на майдан≥ (за непослух начальник≥в), битт¤
канчуками п≥д шибеницею, кал≥ченн¤, розграбуванн¤ майна.
Ќайсувор≥шим покаранн¤м у козак≥в була
смертна кара, ¤ка мала здеб≥льшого квал≥ф≥кований характер: закопуванн¤ живими у
землю, посадженн¤ на к≥л, пов≥шанн¤ на зал≥зному гаку, забиванн¤ ки¤ми б≥л¤
ганебного стовпа. —мертною карою засуджували за зраду, за втечу з полю бою, за
прив≥д до —≥ч≥ ж≥нки, за знущанн¤ над ж≥нками та д≥тьми, незалежно в≥д того,
були вони христи¤нами, чи бусурманами. Ќа «апор≥зьк≥й —≥ч≥ продовжувало ≥снувати
таке покаранн¤ , ¤к вигнанн¤ Ч в≥длученн¤ в≥д козацькоњ громади на певний
строк чи безстрокове, без права наданн¤ вигнанцю на територ≥њ "вольностей
запорожских" (у межах кордон≥в земель «апорожськоњ —≥ч≥) притулку та захисту.
јле небагато нам в≥домо
приклад≥в порушенн¤ кодексу козацькоњ чест≥. ”крањнське козацтво з честю
носило званн¤ лицар≥в, ≥ це визнавали у всьому тогочасному св≥т≥. ™вропа
вважала козак≥в лицарським станом нашоњ нац≥њ (про це писав √. Ћ. де
Ѕоплан, це доказувала козацька збро¤ на теренах ус≥Їњ ™вропи). Ћюди, котр≥
пройшли трир≥чний вишк≥л на —≥ч≥, приймалис¤ при Ївропейських дворах ¤к двор¤ни.
Ѕ≥льше того, п≥сл¤ ’отинськоњ битви, коли козацтво практично вр¤тувало ™вропу
в≥д “урецькоњ ≥мпер≥њ, в середовищ≥ Ївропейськоњ шл¤хти стало модним в≥дправл¤ти
юних нащадк≥в прославлених двор¤нських род≥в ™вропи дл¤ ос¤гненн¤ в≥йськового
мистецтва саме на —≥ч. ѕрикладом таких зв'¤зк≥в може бути хоч би ≥ славетний
полковник ћаксим ривон≥с, ¤кий, ¤к в≥домо, був шотландцем ≥з походженн¤.
* Ѕережи традиц≥њ ”крањнського
козацтва, охорон¤й пам'¤тки ≥стор≥њ ≥ культури свого народу.
4. –оль украњнського козацтва у
формуванн≥ украњнськоњ нац≥ональноњ ≥дењ в минулому ≥ сучасност≥
√оловним про¤вом нац≥ональноњ
≥дењ Ї формуванн¤ у людей нац≥ональноњ самосв≥домост≥, що може ви¤вл¤тис¤ в
п≥двищеному ≥нтерес≥ до нац≥онального кор≥нн¤, етн≥чноњ ≥стор≥њ, р≥дноњ мови.
–езультатом про¤ву нац≥ональноњ самосв≥домост≥, ≥дењ та нац≥ональних
≥нтерес≥в постаЇ творенн¤ нац≥ональноњ культури, а серед зовн≥шн≥х атрибут≥в
Ч нац≥ональноњ держави. –уш≥йною силою всього цього механ≥зму виступаЇ
загальне нац≥ональне п≥днесенн¤, котре на украњнському грунт≥ вилилос¤ в
нац≥онально-визвольну в≥йну середини 17 стол≥тт¤, руш≥йною силою ¤кого стало
козацтво.
‘еномен украњнського козацтва,
незважаючи на можлив≥сть певних аналог≥й з под≥бними в≥йськовими орган≥зац≥¤ми
тогочасноњ ™вропи Ч донськими козаками в межах ћосковськоњ держави, сербськими
гайдуками ≥ т.п., Ї ун≥кальним. ≤ ц¤ ун≥кальн≥сть визначаЇтьс¤ т≥Їю
соц≥ально-пол≥тичною роллю , ¤ку в≥д≥грав в ≥стор≥њ цей витв≥р глибинних
захисних сил украњнського народу в, здавалос¤ б, катастроф≥чн≥й ситуац≥њ
соц≥ального ≥ духовного розколу нац≥њ, саме козацтво виступило виразником ≥
захисником державницьких ≥нтерес≥в народу. ќднак украњнське козацтво Ч
ун≥кальна соц≥альна, етнокультурна та правова система, а по сут≥ Ч перший в
”крањн≥ зразок республ≥канського устрою. Ќеперес≥чне значенн¤ козацтва пол¤гаЇ ≥
в тому, що воно стало консол≥дуючим чинником украњнц≥в, основою творенн¤
украњнськоњ нац≥њ.
«начну роль у формуванн≥
образу козацтва ¤к украњнського рицарського стану з≥грав …. ¬ерещинський,
автор ц≥лого р¤ду пол≥тичних, полем≥чних, морал≥заторських та поетичних твор≥в.
…. ¬ерещинський пропагував ≥дею христи¤нськоњ Їдност≥ з метою зупиненн¤
турецько-татарськоњ агрес≥њ ≥ протисто¤нн¤ наступу мусульманства на
христи¤нський св≥т. ƒл¤ нас особливо ц≥кавими Ї його проекти орган≥зац≥њ
”крањни в державне утворенн¤ ≥з зверненн¤м особливоњ уваги на значенн¤ дл¤
цього процесу иЇва, викладен≥ в прац≥ "—пос≥б осадженн¤ нового иЇва" ( рак≥в,
1598), а також проект в≥йськово-пол≥тичноњ орган≥зац≥њ козацтва .
¬. Ўевчук зазначаЇ: "... …осип
¬ерещинський чи не перший на повний голос заговорив про утворенн¤ на основ≥
реЇстрових козацьких полк≥в окремих адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць (цей
проект було впроваджено в житт¤ вже в XVII ст. гетьманом ћихайлом ƒорошенком).
Ќаселенн¤ територ≥ального полку з полковим м≥стом ≥ с≥льськогосподарською
округою мало б п≥дпадати п≥д юрисдикц≥ю м≥сцевих орган≥в влади. ≤з
запровадженн¤м такого адм≥н≥стративно-територ≥ального под≥лу, ¤кий узаконював ≥
гарантував стале надходженн¤ прибутк≥в ≥з територ≥њ «адн≥провТ¤,
м≥л≥тарноор≥Їнтований орган≥зм старого «апорожж¤ мав отримати потужний ≥мпульс
дл¤ розвитку цив≥льних владних структур. јле найц≥кав≥ше в проект≥ ….
¬ерещинського Ч виразно ≥ ч≥тко поставлена ≥де¤ озацькоњ держави, ≥де¤, ¤ка в
XVII стол≥тт≥ стала основоположною дл¤ козацького державотворенн¤, ≥ саме за нењ
змагалис¤ гетьмани в≥д Ѕогдана ’мельницького до ирила –озумовського"
ѕерш≥ гетьмани, що
орган≥зовували козак≥в, були православними не спольщеними украњнц¤ми. ƒо
найславетн≥ших серед них належав ƒмитро ("Ѕайда") ¬ишневецький, кан≥вський
староста. ¬ його сповненому пригод, ов≥¤ному славою легендарному житт≥ важко
в≥дд≥лити правду в≥д вимислу. ѕроте достов≥рно в≥домо, що у 1553-1554 р.
¬ишневецький з≥брав розр≥знен≥ козацьк≥ ватаги ≥ збудував на в≥ддаленому,
стратег≥чно розташованому за дн≥провими порогами остров≥ ћала ’ортиц¤ форт, що
мав стати заслоном в≥д татар. “ак ¬ишневецький заснував «апорозьку —≥ч, ¤ка
вважаЇтьс¤ колискою украњнського козацтва.
озацьк≥ л≥тописц≥ пост≥йно
п≥дкреслювали, що першими гетьманами козацтва були кн¤з≥ ƒмитро Ѕайда
¬ишневецький, ѕредслав Ћ¤нцкоронський, ™встаф≥й –ужинський ≥
т.п.
Ќа початок XVII стор≥чч¤
украњнське козацтво п≥д≥йшло под≥лене на дв≥ основн≥ частини Ч на так званих
"городових" або "реЇстровц≥в" (тобто тих, хто був занесений до "реЇстру" ≥
зг≥дно з прив≥леЇм корол¤ —тефана Ѕатор≥¤ користувавс¤ правом волод≥нн¤ землею,
зв≥льненн¤м в≥д вс≥х податк≥в в обм≥н на обовТ¤зок нести в≥йськову службу,
отриманн¤ грошового утриманн¤ на в≥йськову амун≥ц≥ю ≥ т.п.) та "низовик≥в", що
жили в основному з промисл≥в у дн≥провських плавн¤х та в≥йськовоњ здобич≥. ѕри
цьому, у критичн≥ дл¤ безпеки держави моменти, польська адм≥н≥страц≥¤ "закривала
оч≥" на не зовс≥м певний статус "низовик≥в", активно залучаючи њх до в≥йська ≥
об≥ц¤ючи включенн¤ до реЇстру. ќск≥льки чисельн≥сть реЇстру весь час
зм≥нювалась, а по зак≥нченн≥ в≥йськових кампан≥й польськ≥ ур¤довц≥ "забували"
про своњ попередн≥ об≥ц¤нки, ≥снував також прошарок так званих "виписчик≥в",
особливо незадоволених владою ≥ њњ невиконаними об≥ц¤нками.
” той час запорожц≥ зд≥йснили к≥лька
вдалих морських поход≥в на турецьк≥ волод≥нн¤, що викликало великий резонанс по
вс≥й ™вроп≥ ≥ п≥дн¤ло њх дух ≥ впевнен≥сть у власних силах. 1606 року козаки
вз¤ли ¬арну, 1614 Ч —иноп ≥ “рапезунд, 1616 Ч найб≥льший нев≥льничий ринок на
„орному мор≥ афу. р≥м здобутт¤ великоњ в≥йськовоњ здобич≥ було визволено
значну к≥льк≥сть бранц≥в-христи¤н, захоплених татарами ≥ приречених на дов≥чне
рабство на просторах ќсманськоњ ≥мпер≥њ в≥д “ун≥су до ћесопотам≥њ. ¬дал≥
в≥йськов≥ походи, особливо проти турок ≥ татар, та визволенн¤ полонених бранц≥в
створювали козацтву образ ≥стинного захисника ≥нтерес≥в украњнського народу.
ѕох≥д козак≥в на афу очолював
талановитий орган≥затор ≥ реформатор козацького в≥йська ѕетро
онашевич-—агайдачний, що походив з шл¤хетськоњ родини з —амб≥рщини в √аличин≥ ≥
очолював козацтво з 1616 р. ≥ аж до самоњ своЇњ смерт≥ 1622р. ѕ. —агайдачний
використовував практично будь ¤ку нагоду дл¤ зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ козацьких
в≥йськ Ч на допомогу королевичу ¬ладиславу, що потрапив в ћоскв≥ в оточенн¤,
1618 року в≥н прив≥в понад 20 тис¤ч, а на битву п≥д ’отином 1621р. проти турк≥в
Ч понад 40 тис¤ч добре вишколеного в≥йська.
¬еликий гетьман прекрасно розум≥в
значенн¤ духовноњ складовоњ в боротьб≥ за пор¤тунок нац≥њ. 1620 року,
скориставшись тим, що з ћоскви через ”крањну повертавс¤ ™русалимський патр≥арх
“еофан, ѕ. —агайдачний з козаками добивс¤ висв¤ченн¤ на кињвську митропол≥ю …ова
Ѕорецького, в≥дновивши вищу церковну ≥Їрарх≥ю украњнськоњ православноњ церкви.
—аме в≥н, розгл¤даючи реЇстрове козацтво ¤к руш≥йну силу украњнського
сусп≥льства в ц≥лому, зробив важливий крок щодо обТЇднанн¤ в≥йськовоњ та
економ≥чноњ сили козацтва з пол≥тично слабкою церковною верх≥вкою ”крањни.
–озум≥в також ѕ. —агайдачний ≥
значенн¤ осв≥ти дл¤ формуванн¤ нац≥ональноњ св≥домост≥ ≥ пров≥дноњ верстви.
1616 року гетьман разом з "ус≥м в≥йськом «апор≥зьким" записавс¤ до ињвського
православного братства, прийн¤вши його п≥д козацьку протекц≥ю. ѕри братств≥,
старанн¤ми козак≥в, православного духовенства та меценат≥в з украњнськоњ
православноњ шл¤хти ≥ багатих м≥щан було засновано друкарню та школу,
перетворену через к≥лька рок≥в на колег≥ум, а в подальшому Ч на академ≥ю.
«авд¤ки пол≥тиц≥ —агайдачного козаки
виступають на перше м≥сце в сусп≥льств≥ ”крањни ≥ перебирають на себе значенн¤
пров≥дноњ верстви, ¤ку втрачаЇ повол≥ украњнська шл¤хта, що польон≥зуЇтьс¤ ≥
переходить на католицтво. озаки вперше виступають не т≥льки ¤к оборонц≥ сел¤н,
а ≥ ¤к протектори ѕравославноњ ÷еркви. « другого боку Ч своЇю д≥¤льн≥стю
—агайдачний повернув иЇву значенн¤ культурного, рел≥г≥йного осередку ”крањни.
” промовах нововисв¤чених владик вперше висловлено переконанн¤, що ињв, з його
хоробрим козацтвом, Ї правдивим спадкоЇмцем слави иЇва кн¤жих час≥в.
озацьке в≥йсько мало своњ
самост≥йн≥ виборн≥ органи й власну юрисдикц≥ю. ’оча ур¤д –еч≥ ѕосполитоњ й
прагнув л≥кв≥дувати суверенн≥сть украњнського козацтва, перевести його ≥з
категор≥њ численноњ соц≥ально-економ≥чноњ верстви з державними тенденц≥¤ми в
суто в≥йськов≥ рамки, проте був змушений зберегти реЇстровому в≥йську елементи
автоном≥њ, а також легал≥зувати й оф≥ц≥йно визнати козацьку в≥йськову та
пол≥тичну орган≥зац≥ю, ¤ка склалас¤ внасл≥док внутр≥шнього розвитку. ќтже,
козацтво, очолюване —агайдачним, боролос¤ за розширенн¤ реЇстру, й це був
легальний шл¤х протид≥њ шл¤хетському наступов≥
–езультати д≥¤льност≥ ѕ. —агайдачного
були наст≥льки вражаючими на тл≥ дос¤гнень його попередник≥в та найближчих
спадкоЇмц≥в, що ƒ. яворницький нав≥ть написав, що "в≥н заклав м≥цн≥ п≥двалини
дл¤ подальшого ≥снуванн¤ украњнського козацтва ≥ разом з тим накреслив
програму його майбутн≥х д≥й. « огл¤ду на це гетьман Ѕогдан ’мельницький лише
продовжив справу —агайдачного"
ѕогоджуючись у ц≥лому з думкою
видатного досл≥дника козаччини, варто зазначити, що з багаточисельних
спадкоЇмц≥в справи ≥ булави ѕ. —агайдачного лише Ѕогдан ’мельницький, ¤кий
поЇднав у соб≥ талант полководц¤, державотворц¤, пол≥тика ≥ дипломата, зум≥в
довести њњ до лог≥чного к≥нц¤ Ч до утворенн¤ ”крањнськоњ козацькоњ держави. ÷¤
держава стала результатом довгол≥тньоњ боротьби та прагнень всього украњнського
народу Ч р¤дового козацтва ≥ сел¤нства, старшини, нац≥ональне св≥домоњ шл¤хти,
духовенства. ѕ≥д час нац≥онально-визвольних повстань к≥нц¤ XVI Ч першоњ половини
XVII ст. л≥кв≥довувалас¤ влада адм≥н≥страц≥њ –еч≥ ѕосполитоњ на великих
територ≥¤х ”крањни, а формувалась нова, украњнська козацька влада. ќтже,
пол≥тична програма Ѕ. ’мельницького та його сподвижник≥в народилас¤ не на
порожньому м≥сц≥, а спиралас¤ на теор≥ю ≥ практику попередн≥х покол≥нь
державотворц≥в ”крањни.
“аким чином, украњнське козацтво на
чол≥ з≥ своњми видатними представниками в≥д≥грало пров≥дну роль у формуванн≥ ≥
реал≥зац≥њ украњнськоњ нац≥ональноњ ≥дењ-створенн¤ незалежноњ ”крањнськоњ
ƒержави.
озацтво, про≥снувавши б≥льше 200
рок≥в ¤к пров≥дна верства украњнськоњ нац≥њ, виразник ≥ захисник
загальнонац≥онального ≥нтересу в к≥нц≥ XVIII стор≥чч¤, так ≥ не виконавши до
к≥нц¤ своЇњ м≥с≥њ Ч створенн¤ незалежноњ украњнськоњ держави Ч сходить з
пол≥тичноњ арени. …ого спадкоЇмц≥ на убан≥ та «адунайськ≥й —≥ч≥ виражали вже
лише вузькостанов≥ ≥нтереси ≥ не змогли п≥дн¤тис¤ до р≥вн¤ вираженн¤
державницьких ≥дей.
озацький громадський рух в
”крањнi сьогодн≥ набув великого поширенн¤. ÷е ознака того, що сусп≥льство
вiдчуваЇ нагальну потребу у визначеннi нацiональноњ iдењ нашого народу,
провiдником ¤коњ з давнiх часiв вважаЇтьс¤ козацтво. “ому основною метою
д≥¤льност≥ ”крањнського озацтва Ї спри¤нн¤ розбудов≥ ”крањни ¤к суверенноњ,
самост≥йноњ та незалежноњ, демократичноњ ≥ правовоњ держави, з козацькою моделлю
демократ≥њ, ¤ка гармон≥йно поЇднуЇ вольност≥ й свободи з дисципл≥ною та пор¤дком
у держав≥.
”крањнське озацтво, що Ї
спадкоЇмцем ≥ продовжувачем ≥дейних, духовних ≥ моральних засад украњнських
козак≥в, њх духовних, культурних, орган≥зац≥йних, в≥йськово-патр≥отичних ≥
господарських традиц≥й, своЇю д≥¤льн≥стю ≥ зростаючим авторитетом в украњнському
сусп≥льств≥ доводить, що воно починаЇ грати пров≥дну роль серед громадських
орган≥зац≥й в формуванн≥ ≥ перетворенн≥ в житт¤ украњнськоњ нац≥ональноњ ≥дењ Ц
побудов≥ суверенноњ демократичноњ украњнськоњ держави.
5. ѕрактичн≥ заходи по
в≥йськово-козацькому та лицарсько Ц патр≥отичному вихованню в структур≥
дит¤чо-юнацькоњ козацькоњ орган≥зац≥њ Дћолода —≥чФ при окремому прикордонному
полку ≥мен≥ ѕетра —агайдачного в козацьк≥й орган≥зац≥њ Д озацька родинаФ
“ельман≥вськоњ «ќЎ ≤ Ц ≤≤≤ ступен≥в
¬ 2005 роц≥
“ельман≥вська загальноосв≥тн¤ школа св¤ткувала
юв≥лей Ц 80-р≥чч¤ з дн¤ заснуванн¤. ≤ к≥лька дес¤тил≥ть тому, ≥ сьогодн≥
головним завданн¤м педколективу Ї навчанн¤ д≥тей, вихованн¤ особистост≥ на
засадах духовност≥ ≥ морал≥.
ѕоглиблюючи
навчально-виховний процес, ми пост≥йно впроваджуЇмо нов≥ форми, використовуЇмо
сучасн≥ методи. “ож у школ≥ не один р≥к читаютьс¤ так≥ курси, ¤к основи
компТютерноњ грамотност≥, риторика, основи дизайну, л≥кувальна ф≥зкультура,
народознавство, математична лог≥ка, основи економ≥ки, основи морал≥.
≥лька
рок≥в посп≥ль колектив школи бере активну участь у рег≥ональн≥й програм≥
Уќбдарован≥ д≥тиФ. ÷е дозволило залучити до участ≥ у р≥зноман≥тних ол≥мп≥адах ≥
конкурсах понад 600 учн≥в та ви¤вити школ¤р≥в, що мають вин¤тков≥ зд≥бност≥, Ц
одн≥ з них занесен≥ до шк≥льного банку даних обдарованоњ молод≥, ≥нш≥ до
районного та обласного.
Ќаша
школа украњномовна. ” 16 класах з 30 навчанн¤ ведетьс¤ украњнською. ќрган≥зовано
роботу клас≥в з поглибленим вивченн¤м англ≥йськоњ.
ѕТ¤тий р≥к ми працюЇмо над реал≥зац≥Їю програми
проф≥льного навчанн¤ в старших класах. –≥зноман≥тн≥ проф≥л≥: ф≥лолог≥чний,
природничо-математичний, технолог≥чний - спри¤ють подальшому ≥нтелектуальному
розвитку старшокласник≥в та ор≥Їнтують у св≥т≥ профес≥й.
¬провадженн¤ р≥зноман≥тних програм, нац≥лених на
розвиток ≥нтелектуальних зд≥бностей учн≥в, дозволило нашим вихованц¤м дос¤гти
високих результат≥в у конкурсах ≥ ол≥мп≥адах. «окрема пос≥сти призов≥ м≥сц¤ в
учн≥вських ол≥мп≥адах ≥з шк≥льних предмет≥в, а також у всеукрањнському конкурс≥
творчих роб≥т Ућоњ праваФ (ном≥нац≥¤ У“в≥рФ), л≥тературно-поетичному конкурс≥
УћоЇ селоФ, IV ћ≥жнародному конкурс≥ знавц≥в укра-њнськоњ мови ≥м.ѕ.яцика. Ќаш≥
вихованц≥ вибороли призов≥ м≥сц¤ у конкурс≥ компТютерних програм У—тежками
компТютерного св≥туФ, I, II ≥ III м≥сц¤ в обласному конкурс≥ малюнк≥в У¬се про
воду майбутньому споживачуФ ≥ конкурс≥ малюнк≥в УЎиршаЇ коло друз≥вФ, так≥ ж
м≥сц¤ в обласному ≥нтелектуальному ≥нтернет-турн≥р≥ √”ќЌ, перше м≥сце у конкурс≥
реферат≥в УЎевченко поруч з намиФ. ”чн≥ школи стали призерами конкурс≥в Уѕодатки
очима д≥тейФ, декоративно-прикладного мистецтва Ућальовнича ”крањнаФ ≥
багатьох-багатьох ≥нших.
Ѕути попереду, мати активну життЇву позиц≥ю,
в≥рити у своњ сили ≥ впевнено йти до перемоги Ц ось кредо
педагог≥чно-учн≥вського-козацького
колективу “ельман≥вськоњ «ќЎ.
” селищ≥ “ельмановому к≥лька рок≥в д≥Ї окремий
прикордонний полк ”кра-њнського –еЇстрового озацтва ≥мен≥ ѕетра —агайдачного,
при ¤кому створено п≥дрозд≥л Ућолода —≥чФ. ƒо складу п≥дрозд≥лу вход¤ть юнаки ≥
д≥вчата з багатьох с≥л району. ќкремий заг≥н Ућолодоњ —≥ч≥Ф д≥Ї у наш≥й школ≥
Ц це Д озацька родинаФ. Ўк≥льне козацьке
обТЇднанн¤ Ц це два п≥дрозд≥ли, У—тр≥льц≥Ф,
командир ’от¤к ¬≥ктор та УЅерегин¤Ф,
командир ≤ванова яна, у склад≥ ¤ких
понад240
учн≥в.
Ќаш дев≥з:
Ќаш при¤тель Ц см≥ливий в≥тер,
¬≥двага - це наш запов≥т,
ћи роду козацького д≥ти
«емл≥ украњнськоњ цв≥т.
Ќаша мета:
Х
в≥дродженн¤ ≥сторичних, патр≥отичних та культурних традиц≥й украњнського
реЇстрового козацтва;
Х
п≥дготовка молод≥ до в≥йськовоњ служби;
Х
в≥йськово-козацьке, патр≥отичне вихованн¤ нового покол≥нн¤ в дус≥ украњнського
козацького лицарства, украњнськоњ нац≥ональноњ ≥дењ.
ћетою д≥¤льност≥ Д озацькоњ
родиниФ, Ї в≥дродженн¤
≥сторичних, патр≥отичних та культурних традиц≥й украњнського реЇстрового
козацтва, п≥дготовка молод≥ до в≥йськовоњ служби, патр≥отичне вихованн¤ нового
покол≥нн¤ в дус≥ украњнського козацького лицарства, украњнськоњ нац≥ональноњ
≥дењ. —тало традиц≥Їю 14 жовтн¤, в ƒень украњнського козацтва, проводити районну
спартак≥аду серед осередк≥в Дћолодоњ —≥ч≥Ф на кубок ѕ.—агайдачного. озаки та
козачки нашоњ школи неодноразово ставали переможц¤ми та призерами цих змагань.
ожноњ весни. ¬ травн≥ , проходить в район≥ в≥йськово-спортивна гра Д—ок≥лФ п≥д
патронатом районного козацького полку, де наш≥ юн≥ Д—тр≥льц≥Ф та ДЅерегин≥Ф теж
ставали переможц¤ми та призерами. ѕредставники Дћолодоњ —≥ч≥Ф нашоњ школи у
повному склад≥ вз¤ли участь у проведенн≥ районного фестивалю Д∆иви та памТ¤тайФ
до р≥чниц≥ виводу в≥йськ з јфган≥стану.
“реба зауважити, що жоден зах≥д у “ельман≥вському
район≥, чи то спортивн≥ змаганн¤, чи урочистост≥ з нагоди св¤та, не обход¤тьс¤
без участ≥ стр≥льц≥в та берегинь шк≥льного козацького загону.
2003 р≥к
- ≤ м≥сце на тактичному навчанн≥ у ф≥нал≥ обласноњ в≥йськово-патр≥отичноњ гри
Дћайбутн≥й воњнФ присв¤ченоњ 60-й р≥чниц≥ визволенн¤ ƒонбасу в≥д
н≥мецько-фашистських загарбник≥в;
2004 р≥к Ц
≤≤ м≥сце у м≥жрег≥ональноњ в≥йськово-патр≥тичноњ гри Дћайбутн≥й воњнФ,
присв¤ченоњ 155 р≥чниц≥ м. Ќовоазовськ;
2005 р≥к Ц ≤≤
м≥сце серед с≥льських район≥в у ф≥нал≥ обласноњ в≥йськово-патр≥отичноњ гри
Дћайбутн≥й воњнФ, присв¤ченоњ 60-р≥ччю перемоги у ¬елик≥й ¬≥тчизн¤н≥й в≥йни;
- ≤ м≥сце у в≥йськово-спортивних змаганн¤х з медико-сан≥тарноњ
п≥дготовки у ф≥нал≥ обласноњ в≥йськово-патр≥отичноњ гри Дћайбутн≥й воњнФ,
присв¤ченоњ 60-р≥ччю перемоги у ¬елик≥й ¬≥тчизн¤н≥й в≥йни;
- ≤≤ м≥сце у в≥йськово-спортивних змаганн¤х з тактичного
навчанн¤ у ф≥нал≥ обласноњ в≥йськово-патр≥отичноњ гри Дћайбутн≥й воњнФ,
присв¤ченоњ 60-р≥ччю перемоги у ¬елик≥й ¬≥тчизн¤н≥й в≥йни;
- ≤≤≤ м≥сце у в≥йськово-спортивних змаганн¤х з воЇн≥зованоњ
естафети у ф≥нал≥ обласноњ в≥йськово-патр≥отичноњ гри Дћайбутн≥й воњнФ,
присв¤ченоњ 60-р≥ччю перемоги у ¬елик≥й ¬≥тчизн¤н≥й в≥йни;
2006 р≥к Ц ≤≤≤
м≥сце серед с≥льських район≥в у ф≥нал≥ обласноњ в≥йськово-патр≥отичноњ гри
Дћайбутн≥й воњн -2006Ф
—тало вже традиц≥Їю щороку
проводити конкурси на званн¤ Д ращий козак школиФ, Д раща берегин¤ Ф (козачка),
Д ращий вершникФ
(ф≥гурне катанн¤ на велосипед≥),
в≥дкритий кубок Д ращий стр≥лецьФ
та ≥нш≥.
ожен понед≥лок п≥сл¤ урок≥в
о 15 годин≥ збираЇтьс¤ козацька рада Д озацькоњ родиниФ, де п≥двод¤тьс¤ п≥дсумки
роботи за нед≥лю та ставл¤тьс¤ нов≥ завданн¤ перед козаками.
ожна середа Ц козаки
приход¤ть до школи у козацьк≥й форм≥.
ћи працюЇмо по принципу - менше
сл≥в, б≥льше д≥ла.
«авершивс¤ конкурс на краще знанн¤
≥стор≥њ ”крањни та козацтва У озацький крайФ, у ¤кому брали участь понад 500
команд з ус≥х рег≥он≥в ”крањни. √либок≥ знанн¤ ≥стор≥њ ”крањни та козацтва,
старанн≥сть та наполеглив≥сть допомогли команд≥ набрати 215 бал≥в. «а його
п≥дсумками перше м≥сце пос≥ла команда У озацька родинаФ з “ельман≥вськоњ «ќЎ,
друге Ц команда У≈рудитФ з г≥мназ≥њ м≥ста Ўостки ≥ третЇ Ц команда
У≤нтелектуальна –адаФ з л≥цею У≤нтелектФ.
ѕереможц≥ в≥д орган≥затор≥в
конкурсу - ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки ”крањни, ”крањнського –еЇстрового
озацтва ≥ редакц≥њ газети У”крањна козацькаФ - отримають ц≥нн≥ призи: за перше
м≥сце компТютерний клас (дес¤ть сучасних компТютер≥в), за друге Ц ксерокс та
наб≥р компТютерних п≥дручник≥в та пос≥бник≥в, за третЇ Ц факс ≥ наб≥р
компТютерних п≥дручник≥в та пос≥бник≥в. «аохочувальн≥ призи та дипломи отримають
також двадц¤ть найактивн≥ших команд.
”крањнське козацтво Ч консол≥дуюча
сила на “ельмановщин≥
- ѕ'¤ть рок≥в тому, - за словами
голови “ельман≥вськоњ райдержадм≥н≥страц≥њ ќльги √нат≥вни јфЇнк≥ноњ, - у нас з
'¤вилас¤ вагома за¤вка на горд≥сть ≥ благополучч¤ Ч це ”крањнське козацтво. ѕ≥д
знаменом ”крањнського козацтва об'Їдналис¤ представники вс≥х нац≥ональностей
району, кер≥вники району, голови с≥льських рад, представники п≥дприЇмницьких
структур та с≥льськогосподарських п≥дприЇмств. —ьогодн≥ козацький полк ≥мен≥
ѕетра —агайдачногоЧ цент духовност≥ нашоњ культури. ”крањнське козацтво зайн¤ло
ч≥льн≥ м≥сц¤ в сусп≥льно-пол≥тичному жит≥ району
ƒек≥лькасл≥в про “ельман≥вський район.
¬≥н у минулому роц≥ в≥дзначив 70-ту р≥чницю з моменту утворенн¤. –озташований у
п≥вденно-сх≥дн≥й частин≥ ƒонецькоњ област≥. —аме з цього району на п≥вдн≥
починаЇтьс¤ наша крањна. „орнозем ≥ поклади гран≥ту - це т≥ фактори ¤к≥ дають
можлив≥сть тримати на гарному р≥вн≥
економ≥ку краю. ¬ район≥ розвиваЇтьс¤ мале п≥дприЇмництво. ѕрактично немаЇ
заборгованост≥ ≥з зароб≥тноњ плати. “ельман≥вц≥ мають своњх чемп≥она св≥ту,
трьох майстр≥в спорту з в≥льноњ боротьби.
—аме тут в центр≥ м≥стечка
“ельманово ≥ була проведена св¤ткова “роњцька рада ”крањнського козацтва на
в≥дзнаку 315-њ р≥чниц≥ в≥д дн¤ народженн¤ кошового отамана «апор≥зькоњ с≥ч≥
ѕетра алнишевського та 5 -њ р≥чниц≥ утворенн¤ ќкремого прикордонного полку
≥мен≥ ѕетра —агайдачного альм≥уськоњ паланки.
¬ цей день р¤д новобранц≥в було
приведено до прис¤ги на в≥рн≥сть ”крањнському народу ≥ ”крањнському козацтву.
ј все починалос¤ з того, що 3 червн¤ 2001 року
√оловний в≥йськовий отаман ћикола ћиколайович ѕантелюк заснував у “ельманово
козацьке товариство. ўойно висв¤чен≥ козаки вз¤ли зобов'¤занн¤ очолити процес
в≥дродженн¤ ≥сторичних, духовних, культурних, господарських традиц≥й
украњнського козацтва.
- ѕ'¤ть рок≥в, - розпов≥даЇ генерал-хорунжий
”крањнського козацтва —ерг≥й ‘едорович „ерн¤вський, Ч це незначний пер≥од. јле
вже сьогодн≥ можна констатувати - у “ельман≥вському район≥ козацтво в≥дновлено,
воно Ї ≥ буде.
Ќаш≥ козаки беруть участь в охорон≥ громадського пор¤дку сп≥льно з
прац≥вниками правоохоронних орган≥в, стежать за виконанн¤м законност≥ п≥дчас
вибор≥в, масово-культурних заход≥в, допомагають прикордонникам.
Ѕудь ¤кий рух маЇ майбутнЇ, ¤кщо його п≥дтримуЇ
молодь. ” нас така молодь Ї ≥ ми гордимос¤ Дћолодою —≥ччю".
ƒо Дћолодоњ —≥ч≥" вход¤ть представники ш≥стьох
шк≥л: “ельмановсько≥,
—вободницькоњ, ћ≥чур≥нськоњ,
Ќовосел≥вськоњ ,ћирненськоњ та ћихайл≥вськоњ шк≥л.
ѕредставники молод≥жного крила ”крањнського козацтва здобули багато
нагород.
«а п'¤ть рок≥в на “ельман≥вщин≥ вироблено ц≥лу систему козацького
вихованн¤. ” цьому роц≥ створено п≥дрозд≥ли Д отигорошк≥в", за прикладом
донецьких отигорошк≥в. « минулого року створено молод≥жн≥ козацьк≥ загони, ¤к≥
охоплюють початкову ≥ середню ланку шк≥л.
ѕереважна б≥льш≥сть юнак≥в хоче служити на козацьк≥й застав≥, а
навчатис¤ в ’арк≥вському Ќац≥ональному педагог≥чному ун≥верситет≥ в ≥нститут≥
”крањнського козацтва.
«аключна частина
¬исновок
“аким чином можна зробити висновок:
1.”крањнське козацтво проводить велику роботу по в≥дродженню та розвитку
духовного, ≥нтелектуального та ф≥зичного потенц≥алу народу ”крањни.
2. ќсновн≥ напр¤мки д≥¤льност≥ ” Ц це в≥йськово-козацьке та
лицарсько-патр≥отичне вихованн¤ молод≥ у склад≥ п≥дрозд≥л≥в Дћолодоњ —≥ч≥Ф.
4.¬елику увагу прид≥л¤Ї ” осв≥т≥ та вихованню учн≥вськоњ та студентськоњ
молод≥ (одним ≥з насл≥дк≥в ц≥Їњ роботи ≥ Ї наша участь в цьому конкурс≥.
5.ѕ≥дтримка ≥нтелектуальноњ ел≥ти нац≥њ, розвиток науки ¤к прикладноњ так ≥
фундаментальноњ Ц основн≥ завданн¤ науково-досл≥дноњ д≥¤льност≥ ” , навчанн¤
молод≥ у козацьких навчальних закладах на так званому Дбюджет≥
6. ”крањнське козацтво та Дћолода —≥чФ це укр≥пленн¤ ≥ п≥двищенн¤
м≥жнародного авторитету ”крањни направлена м≥жнародна д≥¤льн≥сть сучасного
козацтва.
7.¬≥йськово-козацьке та лицарсько-патр≥отичне вихованн¤ молод≥ у склад≥
п≥дрозд≥л≥в Дћолодоњ —≥ч≥Ф - цезм≥цненн¤ патр≥отичних почутт≥в ,героњко-патр≥отичне вихованн¤, покликане
формувати бойовий, морально-психолог≥чний дух, спонукати до ф≥зичного
вдосконаленн¤ громад¤нина-патр≥ота, виробл¤ти глибоке розум≥нн¤ громад¤нського
обов'¤зку, готовн≥сть у будь-¤кий час стати на захист Ѕатьк≥вщини, оволод≥вати
в≥йськовими ≥ в≥йськово-техн≥чними знанн¤ми, а також вивчати бойов≥ традиц≥њ та
героњчн≥ стор≥нки ≥стор≥њ украњнського народу, його «бройних —ил та ”крањнського
озацтва.
9.”часть у Ф озацьких розвагахФ Ц це нев≥д'Їмний елемент загальноњ культури
особистост≥. ѕовноц≥нний ф≥зичний розвиток особистост≥, сформован≥сть њњ
ф≥зичних зд≥бностей, зм≥цненн¤ здоров'¤, гармон≥¤ т≥ла ≥ духу, людини ≥ природи.
10. озацьке патр≥отичне вихованн¤ - цеоснова духовного розвитку
особистост≥, складова частина нац≥онального св≥тогл¤ду ≥ повед≥нки дитини щодо
ставленн¤ до р≥дноњ крањни, до вс≥х нац≥й ≥ народ≥в. ѕатр≥отичне загартуванн¤ ¤к
могутн≥й стимул у боротьб≥ за розбудову новоњ незалежноњ ”крањни, духовне
оновленн¤ сусп≥льства, формуванн¤ високоњ етики м≥жнац≥ональних стосунк≥в;
Ћ≥тература:
1. онституц≥¤ ”крањни.
2. ¬оЇнна доктрина ”крањна.
3. «акон ”крањни Дѕро оборону ”крањниФ.
4. «акон ”крањни Дѕро «бройн≥ —или
”крањниФ.
5. онцепц≥¤ нац≥онального вихованн¤.
6. Ќац≥ональна програма патр≥отичного
вихованн¤ громад¤н, формуванн¤ здорового способу житт¤, розвитку духовност≥ та
зм≥цненн¤ моральних засад сусп≥льства.
Ќа головну