| Новини Педколектив Наші досягнення Методична скарбниця Козацькі традиції |
Тельманівський НВК
вчитель-методист Волосевич Ірина Олегівна
Інтерактивні методи Навчання на початковому етапі (« ƒќ—¬≤ƒ” –ќЅќ“»)
Ќац≥ональна ƒоктрина розвитку осв≥ти в ”крањн≥ наголошуЇ на важливост≥ опануванн¤ ≥ноземноњ мови ¤к засобу комун≥кац≥њ, що маЇ на мет≥ набутт¤ учн¤ми в≥дпов≥дних навичок ≥ ум≥нь.
як в≥домо, учн≥ починають ум≥ти користуватис¤ мовою, коли њхн¤ увага зосереджуЇтьс¤ на передач≥ та отриманн≥ ≥нформац≥њ, що Ї ц≥кавою ¤к дл¤ розмовл¤ючого, так ≥ дл¤ слухача в ситуац≥њ, ¤ка Ї важливою дл¤ обох. ÷е ≥ Ї ≥нтерактивн≥сть. як казав ”елс, "ќбм≥н Ї основною одиницею розмови... Ћ≥нгв≥стична ≥нтерактивн≥сть Ї сп≥льною д≥¤льн≥стю11, що включаЇ в себе "установленн¤ трикутника в≥дносин м≥ж в≥дправником, одержувачем ≥ ситуативним контекстом", де сп≥лкуванн¤ може бути усним чи письмовим .
≤нтерактивн≥сть включаЇ в себе не т≥льки вираженн¤ своњх власних думок, а й сприйн¤тт¤ ≥ розум≥нн¤ думок ≥нших. ќдин слухаЇ ≥нших, реагуЇ - пр¤мо чи непр¤мо; ≥нш≥ також слухають ≥ реагують. ”часники виробл¤ють власн≥ ≥нтерпретац≥њ значенн¤ кр≥зь таке сп≥лкуванн¤, що завжди розум≥Їтьс¤ в контекст≥, ф≥зичному або досв≥дному, з невербальними п≥дказками, ¤к≥ спри¤ють б≥льш точному розум≥нню. ¬с≥ ц≥ фактори повинн≥ бути присутн≥, коли учн≥ вчатьс¤ сп≥лкуватись: слухати ≥нших, розмовл¤ти з ≥ншими, обм≥нюючись значенн¤м у сп≥льному контекст≥. ѕерш за все повинно бути сп≥лкуванн¤ - ≥нтерактивний обм≥н ≥нформац≥Їю тих, кому Ї чим д≥литись.
—п≥впрац¤ такого типу повинна бути нормою з самого початку вивченн¤ мови, тому з перших урок≥в намагаюс¤ створювати або стимулюю створенн¤ учн¤ми таких тип≥в ситуац≥й, в ¤ких сп≥лкуванн¤ природно розкв≥таЇ ≥ в ¤ких учн≥ можуть вживати дл¤ реального сп≥лкуванн¤ те, що вони вивчають у б≥льш формальн≥й форм≥. “аким чином, вони залучаютьс¤ до того самого центрального виду д≥¤льност≥, дл¤ ¤кого мова застосовуЇтьс¤ в людських в≥дносинах.
„ому ≥нтерактивн≥сть маЇ таке значенн¤ при вивченн≥ ≥ноземноњ мови? - ”чн≥ можуть збагатити св≥й словниковий запас, працюючи з аутентичним мовним матер≥алом, слухаючи або читаючи, або нав≥ть в≥д своњх однокласник≥в у р≥зноман≥тних дискус≥¤х, ≥нсценуванн¤х, сп≥льних завданн¤х по розв'¤зуванню проблем. ѕри ≥нтерактивному сп≥лкуванн≥ учн≥ можуть використовувати вс≥ своњ мовн≥ надбанн¤ - все, що вони вивчили в клас≥ або здобули випадково - в процес≥ обм≥ну, близькому до реального житт¤, де висловленн¤ своЇњ думки Ї насправд≥ важливим дл¤ них. ¬они, таким чином, набувають досв≥ду у мовленн≥, що базуЇтьс¤ на почутому матер≥ал≥, ≥ в створенн≥ сп≥лкуванн¤, що передаЇ њхн≥ нам≥ри. Ќав≥ть на початковому р≥вн≥ вони вчатьс¤ таким чином використовувати гнучк≥сть мови, ефективно актив≥зувати той м≥н≥мум мовного матер≥алу, ¤кий вони вже опанували.
ќск≥льки ≥нтерактивн≥сть вимагаЇ учн≥вського бажанн¤ до участ≥ ≥ про¤ву ≥н≥ц≥ативи, вона потребуЇ високого р≥вн¤ непр¤мого, прихованого л≥дерства, одночасно ≥з емоц≥йною зр≥л≥стю, чутлив≥стю та здатн≥стю сприймати почутт¤ ≥нших. оли вчитель демонструЇ ц≥ ¤кост≥ сам, учн≥ перестають побоюватись, н≥¤ков≥ти ≥ в≥дчувають сильне бажанн¤ про¤вити себе. як т≥льки учн≥ починають в≥дчувати, що њх поважають ≥ ц≥нують, вони починають активно бажати продемонструвати те, на що вони здатн≥, висувати пропозиц≥њ ≥ брати участь у р≥зноман≥тних видах д≥¤льност≥. ўо ж в≥дбуваЇтьс¤ на ≥нтерактивному уроц≥?
ѕерш за все, прид≥л¤ю багато уваги робот≥ з аутентичними матер≥алами, особливо при ауд≥юванн≥. јутентичн≥ матер≥али включають мовленн¤ учител¤, а також ауд≥о- та в≥део-матер≥али, а дл¤ читанн¤ - газети, журнали, карикатури, листи, ≥нструкц≥њ до р≥зноман≥тних товар≥в, меню, географ≥чн≥ карти ≥ тому под≥бне. «а в≥дсутн≥стю можливост≥ запрошувати до участ≥ в уроках нос≥њв мови, щоб вони могли сп≥лкуватись з учн¤ми у неформальн≥й обстановц≥, залучаю до такоњ роботи учн≥в-старшокласник≥в, ¤к≥ вже мають певн≥ навички волод≥нн¤ мовою, нав≥ть на початковому етап≥ ≤њ вивченн¤.
3 самих перших урок≥в учн≥ слухають ≥ розмовл¤ють, реагуючи на малюнки ≥ предмети,беруть участь в ≥нсценуванн≥ або дискус≥њ; висловлюють своЇ ставленн¤ щодо обговорюваноњ теми, робл¤ть пов≥домленн¤ про новини ≥з власними коментар¤ми, вони сперечаютьс¤ щодо под≥й ≥ зайн¤тих позиц≥й ≥ обм≥нюютьс¤ своњми думками.
”чн≥ залучаютьс¤ до викрнанн¤ сп≥льних завдань, до д≥¤льност≥, що маЇ конкретну мету: орган≥зовувати р≥зноман≥тн≥ под≥њ, розважати ≥нших, готувати матер≥али дл¤ презентац≥й ≥ дискус≥й - вживаючи мову весь час, що йде на п≥дготовку.
”чн≥ дивл¤тьс¤ ф≥льми ≥ в≥деозаписи, де сп≥лкуютьс¤ нос≥њ мови. ¬они спостер≥гають за невербальними елементами комун≥кац≥њ ≥ способами вираженн¤ емоц≥й, за тим, ¤к люди починають ≥ п≥дтримують ≥нформац≥йний та емоц≥йний обм≥н п≥д час сп≥лкуванн¤, ¤к вони обм≥нюютьс¤ думками ≥ ¤к вони розривають бес≥ду.
¬имову можна тренувати ≥нтерактивно не т≥льки при обм≥н≥ п≥д час комун≥≠кац≥њ, а також при читанн≥ ≥ створенн≥ поез≥њ або при п≥дготовц≥ д≥алог≥в, теат≠ральних постанов або парод≥й, де неодноразове прочитуванн¤ разом з ≥ншими одного ≥ того ж матер≥алу ≥ Ї навчанн¤м.
ƒ≥алог культур маЇ дуже важливе значенн¤ дл¤ вживанн¤ мови в умовах реального св≥ту. ”чн≥ обм≥нюютьс¤ своњми думками, способами д≥њ ≥ реагуванн¤ ≥ своњми стил¤ми мовленн¤. —постер≥гаючи за сп≥лкуванн¤м м≥ж людьми р≥зних культур, розум≥ючи своњ власн≥ реакц≥њ на ≥нших людей, контролюючи власний стиль мовленн¤ ≥ практикуючи р≥зноман≥тн≥ способи сп≥лкуванн¤, учн≥ вчатьс¤ усп≥шно реагувати на ≥ншу культуру. ћузика, п≥сн≥, танц≥ Ї дуже важливими складовими такоњ д≥¤льност≥, тому що вони допомагають учн¤м краще зрозум≥ти культурн≥ ц≥нност≥ та ≥деали представник≥в ≥нших культур.
якщо вид д≥¤льност≥ на уроц≥ - читанн¤, то ц¤ мета дос¤гаЇтьс¤ через ≥нтерактивне сп≥лкуванн¤ м≥ж читачем ≥ текстом - ≥нтерпретац≥¤, розширенн¤, обговоренн¤ альтернативних можливостей або висновк≥в.
“е, що учн≥ на уроках пишуть обовТ¤зково кимось прочитуЇтьс¤, тому найб≥льш ефективними з ц≥Їњ точки зору Ї завданн¤, що мають конкретну практичну мету ( оголошенн¤, статт¤ у ст≥нн≥вку, лист до реально ≥снуючоњ людини ≥ т.п.)
«авжди памТ¤таю, що ≥нтерактивн≥сть не Ї перешкодою дл¤ вивченн¤ граматичноњ структури мови.
“естуванн¤ також Ї ≥нтерактивним ≥ зор≥Їнтованим на опануванн¤ живою мовою, а не стерильною застиглою системою. ”чн≥ опин¤ютьс¤ у ситуац≥њ, де вони чують ≥ реагують на реальне використанн¤ мови або те, що вони читають, переходить в ¤кийсь ≥нший вид д≥¤льност≥ з використанн¤м мови.
—п≥лкуванн¤ у мовному оточенн≥, що розмовл¤Ї ≥ноземною мовою, Ї дуже важливою часткою ≥нтерактивного учбового процесу. ћовне ≥ культурне оточенн¤ в≥дтворюЇтьс¤ за допомогою газет, журнал≥в, короткохвильових рад≥опрограм, телепрограм, в≥деоф≥льм≥в, карикатур, ком≥кс≥в ≥ жарт≥в.
ѕ≥дсумовуючи, вид≥л¤Їмо риси ≥нтерактивного навчанн¤: - двоб≥чний характер; - сп≥льна д≥¤льн≥сть учител¤ й учн≥в; - кер≥вництво процесу вчителем; - спец≥альна орган≥зац≥¤ ≥ р≥зноман≥тн≥сть форм; - ≥нформац≥йна прогалина; - ц≥л≥сн≥сть та Їдн≥сть; - мотивац≥¤ та звТ¤зок з реальним житт¤м; - вихованн¤ та розвиток особистост≥ учн≥в одночасно з процессом засвоЇнн¤ нових знань.
‘рагмент уроку з теми ДMy Working dayФ (Role-play)
Ќа приклад≥ ц≥Їњ ролевоњ гри учн≥ практикуютьс¤ у вживанн≥ в мовленн≥ граматичних структур ДPresent ContinuosФ.
T. Ц Now, pupils, youТll see a part of our every day life. ItТs morning. Tania, imagine you are a mother. Nastia, Vitia and Lena are your children. Julia and Anton will comment on their actions.
P.1 Ц ItТs morning. ItТs seven oТclock. Mother is going to VitiaТs room. He is sleeping.
Mother. Hello, Vitia! Vitia. Hello, Mum! M. ItТs ten to seven. ItТs time to get up. V. IТm getting up. M. Go and wash your face and hands. V. All right, Mum . P.2 Ц Vitia is going to the bathroom, he is washing. He is doing his morning exercises. Now he is making his bed. He is dressing. He is going to the kitchen. Mother and his sisters are there.
V. Hello, sisters! N. Hello, Vitia! V. What are you doing? N. We are laying the table. L. We are putting plates, forks and spoons.
P.1 - Mother is putting bread, butter, milk on the table.
M. Take your seats, children. A cup of tea, Nastia? N. No, thank you. I donТt like tea because itТs hot. M. Oh, children, you are late. ItТs half past seven, itТs time to go to school \ Children. - Oh, letТs hurry up. Bye-bye, mum.
≤нтерактивне тестуванн¤, його типи та прийоми
«аради ефективност≥ подальшоњ роботи доц≥льно систематично ви¤вл¤ти р≥вень рецептивних ≥ продуктивних навичок та вм≥нь сп≥лкуванн¤ учн≥в наприк≥нц≥ роботи над кожною темою. «асобом цього можна застосовувати тестуванн¤ ≥нтерактивного характеру.
“ут пропонуютьс¤ к≥лька тест≥в комун≥кативноњ компетенц≥њ, ¤к≥ можна под≥лити на два типи:
а)
тести з оч≥куваною в≥дпов≥ддю дл¤ визначенн¤ р≥вн¤ сформованост≥
б)
тести з в≥льно конструйованою
в≥дпов≥ддю дл¤ встановленн¤
“ести дл¤ ви¤вленн¤ р≥вн¤ сформованост≥ рецептивних навичок та вм≥нь сп≥лкуванн¤
«авданн¤ 1 You are artists. Please colour the robot. «астосовуйте кольори, зазначен≥ у рамц≥ п≥д певними номерами.
«авданн¤ 2 ƒ≥ти, вам треба намалювати годинники до реклами. ÷иферблат вже намальований, нема стр≥лок. Read, then draw the time.
«авданн¤ « ¬аш друг попросив вас написати про к≥мнату, в ¤к≥й в≥н буде жити, коли в≥н прињде до вас. –озгл¤ньте малюнок. «апиш≥ть слова ≥з рамки у пропущен≥ м≥сц¤. Look, then write.
«авданн¤ 4 ƒ≥ти, зараз ¤ розпов≥м вам про маму курку, Mrs. Ќеп та њњ д≥ток. ѕослухайте цей в≥ршик ≥ розмалюйте курчат. (” д≥тей Ї контури курчат ≥ вони њх розмальовують п≥сл¤ про слугуванн¤ в≥ршика)
Mrs Ќеn Chook, chook, chook, chook, chook; Good morning, Mrs Hen. How many chickens have you got? Oh, I've got ten. One of them is white, Two of them are black, three of them are yellow, three of them are red. One of them is brown, The nicest in the town.
«авданн¤ 5 ƒ≥ти, зараз ви послухаЇте п≥сеньку про д≥дус¤ ћакдональда. јле художник, ¤кий хот≥в намалювати д≥дусеву ферму, забув про тварин. «робить це за нього, застосовуючи картки з тваринами. (ƒ≥ти слухають п≥сеньку ≥ наклеюють зображенн¤ тварин на малюнок ферми. Listen and stick the pictures.
Old McDonald's got a farm Iaou, iaou - o. On this farm he's got some cows (ducks, dogs, cats) Iaou, iaou - o. Here is mou (quack, wow, miaou) There is mou (quack, wow, miaou) Everywhere is mou (quack, wow, miaou) Old McDonald's got a farm Iaou, iaou - o.
“естов≥ завданн¤ дл¤ визначенн¤ р≥вн¤ сформованост≥ продуктивних навичок та вм≥нь усного сп≥лкуванн¤.
ѕропонуЇмо застосовувати дл¤ встановленн¤ зазначеного р≥вн¤ взаЇмод≥ю д≥тей у ситуац≥¤х, запропонованих учителем..
1. “в≥й англ≥йський товариш по листуванню дзвонить тоб≥ ≥ просить розпов≥сти про погоду за в≥кном. –озкажи йому та вислови своЇ ставленн¤ до погоди.
2. ” автобус≥ ти раптово з≥ткнувс¤ з хлопчиком або д≥вчинкою з јнгл≥њ. ѕознайомтес¤. –озпитайте один одного про с≥м'ю.
3. “и знайомиш свого англ≥йського друга з≥ своњми однокласниками. ¬они висловлюють задоволенн¤ в≥д зустр≥ч≥ та розпов≥дають один одному про тварин, ¤к≥ живуть у вас вдома
4. ¬и на уроц≥ в англ≥йськ≥й школ≥. ќдин у вас учитель, а два ≥нших сп≥врозмовника - англ≥йськ≥ учн≥. ”читель проводить переклик, знайомить клас з д≥тьми з ”крањни, пот≥м даЇ р≥зн≥ розпор¤дженн¤. ”чн≥ њх виконують.
5. ” вашого англ≥йського друга день народженн¤. ѕрив≥тайте його, розкаж≥ть про св≥й подарунок, запитайте, ск≥льки йому виповнилось рок≥в, вимовте своЇ захопленн¤ веч≥ркою.
¬ивчаючи граматику на початковому етап≥ учн≥ отримують необх≥дн≥ знанн¤ з практики ≥мпл≥цитно, в структурах та зразках з необх≥дними по¤сненн¤ми ≥ п≥дкр≥плюютьс¤ правилами, коли нахопл¤Їтьс¤ матер≥ал дл¤ узагальненн¤ . 1. ѕоказ форми
S.: What's this? N.: It's a pen. S.: Thank you. What's this? T.: It's a pencil. S.: And what's this? T.: It's a felt-pen.
2. ѕоказ з по¤сненн¤ми. T.: It's a pencil-box (a book, an exercise book, a rubber, a ruler, a bag, a map, a desk, a blackboard, a piece of chalk. ¬и чули два маленьких слова "а" - там, де слово починаЇтьс¤ з приголосного звуку (a book, a pencil-book, a bag) та "an" - там, де назва предмета починаЇтьс¤ з голосного звуку, наприклад, an exercise book.
÷≥ слова називаютьс¤ невизначеними артикл¤ми. ¬они вийшли в≥д слова "один" та означають один предмет з р¤ду однор≥дних. јртикль в англ≥йськ≥й мов≥ - це в≥рний супутник ≥менника, це його чуткий пом≥чник, подвижник, км≥тливий та невтомний прац≥вник мови. ¬≥н знаЇ своЇ м≥сце ≥ Ї завжди до реч≥ та саме туди ≥ тод≥, де ≥ коли в≥н потр≥бен.
3. ѕоказ, ¤кий супроводжуЇтьс¤ по¤сненн¤ми, перекладом. “.: ѕеред назвою речовини невизначений артикль не ставитьс¤, наприклад, chalk, ми вказуЇмо на предмет ≥ кажемо: шматочок крейди - a piece of chalk.
‘рагмент уроку-гри за темою Д¬≥дгадай тваринуФ
T. Today is a special lesson. We are going to play. Today weТll speak about animals and birds. WeТll have much work to do. Are you ready? LetТs start.
T.- ѕрочитайте зашифрован≥ слова ≥ ви д≥знаЇтесь, ¤ких тварин ви побачили в зоопарку. BDHKTIGERACLMG P1.- I can see a tiger. WLIONFNHKLOBFG P2.- I can see a lion.
TIFPARROTJVCDEM P3.- I can see a parrot.
T. Look at the blackboard and you can see a lot of pictures of animals here. Please, tell me what animals they are and what their colours are. P1 Ц This is an elephant. ItТs grey.
T. Make up and write down the sentences: - Farm, live, on, horses. - A neck, giraffe, got, very, has long. - To, grass, cow, eat, likes - Does, look, how, like it?
T.- Read the poem УLittle CatФ as a dialogue. P1 - Little cat, little cat, as you sat on the mat Did you dream of a mouse or a grey rat? P2 Ц Oh, no, not so! For I always dream Of a dish full of fish and a bowl full of cream.
 |
«м≥ст