Навчальна робота

Новини

Педколектив

Наші досягнення

Методична скарбниця

 Козацькі традиції

Гордість школи

Наші випускники

Із історії школи

Шкільна країна

Навчальна робота

Виховна робота

 

Доповідь на педраді

 "Розвиток комунікативної компетентності учнів на уроках гуманітарного циклу" 

  1.Шановні колеги!

 

         Актуальність  теми нашої педради обумовлена сучасними тенденціями в освіті. Сьогодні школа повинна забезпечити формування і розвиток інтелектуальної, творчої і ініціативної особистості, здатної жити в принципово нових умовах, реалізувати себе у житті, бути успішною і сприяти розвитку суспільства.

 

          Школа повинна не лише дати учням певний обсяг знань і вмінь, але й сформувати людину, здатну творчо мислити, приймати рішення, мати свою позицію, брати на себе відповідальність, адаптуватися до умов життя, здатну до мобільності, швидкої зміни соціальних ролей, тобто бути людиною компетентною.

 

         Компетентність, як вам відомо, базується на предметних знаннях та вміннях, але стосується життєвих умінь людини, необхідних будь - кому.

 

         А кожному в житті для досягнення успіху треба вміти займатися самоосвітою, працювати з документами, критично оцінювати інформацію, співпрацювати в колективі, вміти братися за справу, вміти домовлятися.

 

         Серед ключових компетентностей ( соціальна, полі культурна, інформаційна , самоосвітня, мовленнєва ) значна роль належить саме комунікативній компетенції, тому що, комунікативна компетентність означає не лише вміння спілкуватися рідною та іноземними мовами, а ще й характеризується умінням взаємодіяти з людьми по подіями, навичками роботи у групі, умінням володіти різними соціальними ролями у колективі. омунікативна компетентність характеризується цілою низкою інших здібностей людини, що виявляються у швидкості, глибині та міцності оволодіння засобами і прийомами діяльності, таким як:

-         умінням слухати, сприймати і відтворювати інформацію;

-         вести діалог;

-         брати участь у дискусіях;

-         вести переговори;

-         уміння переконувати і відстоювати свою точку зору, тобто спілкуватися.

 

Важко переоцінити роль та значення комунікативних здібностей у формуванні якостей особистості – лідера.

        

           Розвиток комунікативних здібностей є одним з основних факторів становлення особистості в дитинстві і позначаються на всіх видах активності, на ставленні дитини до інших людей, до рукотворного світу природи, а також до себе.

  2.

           В школі формуванню комунікативних умінь учнів сприяє організація навчально – виховного процесу в цілому і, звичайно, урок.

 

           Згідно з планом підготовки до педради було відвідано 26 уроків у вчителів початкових класів і суспільно – гуманітарного циклу предметів з метою спостереження над формуванням комунікативної компетенції учнів.

 

          Поскільки педагогічний колектив перший рік працює над вирішенням проблеми реалізації компетентнісно орієнтованого підходу, зосередимо увагу сьогодні на наших досягненнях, позитивних прикладах нашої педагогічної діяльності і завданнях щодо розвитку комунікативних здібностей учнів.

 

          Так, вчителя початкових класів досить уваги приділяють удосконаленню навичок читання. Більшість вихованців Чернявської І.Г., Гаранжі Н.С., Васильєвої Г.Ф. мають достатній та високий рівень сформованості такої важливої комунікативної здібності, як читання та відтворення прочитаного.

 

          Значну увагу формуванню комунікативних здібностей на уроках української мови, Я і Україна приділяють учителі Вітченко Н.Г. і Лавшук І.В.. Чітка мотивація навчання, широке використання наочності, дидактичних ігор, застосування інтерактивних форм навчання ( робота в групах, проведення круглого столу, пресс - конференції ) сприяють формуванню та розкриттю творчих та комунікативних здібностей: уміння слухати, висловлювати свою думку, переконувати, підвищувати рівень мовленнєвої культури, з зацікавленістю виконувати соціальні ролі. Саме таке викладання , починаючи з початкових класів, - це вимога часу, якісно новий підхід до навчання і виховання.

 

          Заслуговує уваги педагогічна діяльність щодо формування комунікативних умінь учнів молодого учителя історії Горулько О.І., який уміло керує пізнавальною діяльністю семикласників, підтримуючи їх активність на всіх етапах уроку, залучає учнів до визначення задач уроку; розвиває уміння висловлювати власну думку, слухати партнерів, створює ситуацію успіху, і як результат - учні мають безмежне прагнення до пізнання нового..

  3.

            Учитель Черненко Т.П., впроваджуючи інтерактивні методи навчання „ Мозковий штурм”, „Мікрофон”, „Робота в групах”, формує у дітей уміння точно, повно, емоційно висловлювати судження про прочитане, роботи висновки, підтримує бажання читати і пізнавати нове , створює умови для активної участі дітей у навчанні, розвиває читацькі інтереси, використовуючи такі види мовленнєвої діяльності, як аудіювання, діалогічне та монологічне мовлення, читання вголос і мовчки, приділяє велику увагу культурі усного та писемного мовлення, розвиває комунікативні здібності учнів.

 

            Комунікативний підхід є домінантним у викладанні іноземних мов. Всі вчителі іноземних мов усвідомлюють , що мови як засобу комунікації можна навчити і навчитися тільки в процесі комунікації ( спілкування) Моделюючи реальні ситуації, організуючи пізнавальну діяльність за методом проектів , вчителі Куцманд К.Ю., Волосевич І.О., Швець Я.С. забезпечють на уроці інтерактивне спілкування , що передбачає обмін думками, ідеями, почуттями між співрозмовниками, умінням критично і творчо мислити; велику увагу приділяють діалогічному і монологічному мовленню школярів. Досягнення комунікавтиної компетентності не можливе без оволодіння певним обсягом культурної інформації. Всі вчителі іноземних мов досить уваги приділяють формуванню країнознавчої компетентності, тобто дають знання про культуру країни, мова якої вивчається ( історію, географію, побут тощо).

 

             Творчій самореалізації , розвитку комунікативних умінь, звичайно, сприяє участь вихованців у роботі МАН, залученні до написання конкурсних творчих та наукових робіт. Таку можливість наші учні мають : тільки в 2005 році таких конкурсів було оголошено 3: конкурс рефератів „Роль козацтва в історії Донецького регіону”, присвячений 500 – річчю виникнення Українських козацьких поселень на території Донбасу за номінаціями „ Література”, „Історія”; Всеукраїнський конкурс учнівської творчості присвячений Шевченківським дням , за номінаціями „Література”, „Історія України”, „Образотворче мистецтво”; конкурс „Податки очима дітей”. В них взяли участь 8 учнів старших класів нашої школи у номінації „Література”; всі вони вихованці Кононенко М.І.; 5 членів ізостудії „Райдуга” (керівник Несвіт Т.М.), а вчителів суспільно – гуманітарного циклу, для яких проводились конкурси, у нас 10.

 

                 Взагалі вчителі словесності, історії повинні більш цілеспрямовано вчити учнів говорити вільно, відверто, публічно висловлюючи свої думки та обстоюючи їх.

 

  4.

             Головний екзаменатор наших вихованців – життя. Наскільки вони будуть адаптованими до соціального середовища, здатними оперативно приймати правильне рішення в нестандартних ситуаціях, вмітимуть аналізувати і контролювати власну діяльність, тобто успішно її виконувати, залежить насамперед від школи, від того, в якій мірі у них будуть сформовані ключові компетентності, в тому числі, комунікативні.

 

            Поставлені перед школою завдання щодо формування комунікативної компетенції учнів вимагають створення системи педагогічного керівництва розвитком комунікативних здібностей учнів та наявність певних комунікативних здібностей учителя.

 

             Говорячи про особливості педагогічного керівництва розвитком комунікативних здібностей учнів, необхідно виходити з потреби виховати громадянина, підготувати молоду особистість до участі в розв’язанні нагальних і перспективних завдань держави, до управління її справами, ролі керівника та виконавця, громадського діяча.

 

             Вирішення проблеми формування комунікативної компетенції ґрунтується на таких пріоритетних принципах, як гуманізація, демократизація навчально – виховного процесу, заміна авторитарної педагогіки педагогікою толерантності, щоб за стін школи виходили люди самодостатні, підготовлені до свідомої та ефективної життєдіяльності, тому що лише такі особистості здатні брати на себе відповідальність і бути діяльними в ринковій економіці.

 

             Успішному вирішенню проблеми, що розглядається також сприятиме психологічний мікроклімат на уроці; мотивація навчання, як передумова успішного уроку; психологічна культура учителя; реалізація особистісного підходу у навчально – виховному процесі: створення ситуації успіху, забезпечення педагогічної підтримки школяра, - адже до кожної дитини є десятки ключів, і все залежить від того, як повернути той чи інший ключ; впровадження сучасних інтерактивних технологій, тому що творчу особистість може виховувати творчий вчитель.

 

              Колектив школи, ми впевнені, прагне виховувати свідомих громадян України, формувати особистість учня, розвивати його здібності та обдарування, науковий світогляд, комунікативну компетентність , тобто виховувати людину з позитивним мисленням, оптиміста, добре підготовленого до життєвих випробувань, який упевнено дивиться вперед.

 

             Якими ж здібностями повинен володіти вчитель, щоб виховати таку особистість? ( заповнення плакату „комунікативні здібності учителя”). 

 

     Комунікативні здібності вчителя

 

 

Це :

 

уважність

урівноваженість

лагідність

почуття такту

терплячість

емоційність

комунікабельність

справедливість

оптимістичність

інтерес до людей

мобільність

доброзичливість

скромність

вимогливість до себе

організованість

самовладання

толерантність


 На головну

 Зміст

 Наверх



Hosted by uCoz
Рейтинг@Mail.ru